— Агов. Не боїтеся вночі гуляти, півники?
Обернувшись, я побачила Джона і його зграю.
— Що тобі потрібно, Джон? — запитав Джейсон.
Хлопець почав сміятися.
— Мені потрібні ви, — злісно сказала той і напав на Алекса.
Я стояла в якомусь ступорі й не розуміла, що відбувається. Раптом на своїй шиї я відчула холодок. Обернувшись я побачила дівчину зі зграї Джона. Вона відразу, де почала битися. скинути мене, але мені допоміг Алекс.Він перший штовхнув її і вона полетіла вниз, як птах.
— Дякую тобі, — сказала я.
Алекс, лише по-доброму посміхнувся.
— До речі, Єва, Джон і є частиною Лондонської зграї. Але вони не найсильніша їх частина. — Сказав хлопець і подивився на мене.
Коли я відвела погляд, побачила що всі вампіри мертві. Тільки трохи ще билося.
Раптом до нас почав прямувати Джон.
— Х’юстон, мені здається чи в нас проблеми?
— Ні, Єва, тобі не здається.
Ми відійшли подалі від краю даху й почали битися з Джоном. На нас пішли ще кілька вампірів. Алекс зайнявся ними, а я продовжила битися з Джоном. Кілька хвилин у нас йшла боротьба.
Раптом він різко хапають мене за руку, а другий бере за горло. Я задихаюсь.
— Тобі не жити, Ева Філч, — злісно говорить той і мерзенно усміхається.
Ми підійшли майже до краю даху й у будь-який момент він, може скинути мене. Вдалині я бачу Алекса та інших хлопців. Вони біжать до мене. Але не встигають. Джон різко розриває мені живіт і випаровується. Я падаю. Моє тіло все в крові. Я вмираю. Ось… Ось і прийшли мої останні хвилини. Алекс підбігає до мене.
— Алекс…-починаю я.
— Так.Єва… Тримайся.Ми вже викликали швидку.
— Ні… Олекс… Ми. Ми… знайомі кілька місяців усього, але ти і… й інші хлопці… — Мені ставати говорити все теж далі. — Ви стали для мене дорогими… ти..ти став для мене більше… більше ніж іншим… я… я.я закохалася в тебе… як би безглуздо це… не звучало… знай це…
Мене дедалі більше почала поглинати смерть.
— Єва… Єва Філч… Я теж тебе люблю… Я обіцяю… Ми будемо разом… — Каже Алекс і цілує мене. Останній раз… Темрява… Ось моя історія й закінчилася… Ось так… Просто… Той, кого я полюбила дізнався про це в момент, коли мене не стало… Життя закінчилося…
***
Алекс
Ось і все… Вона пішла… Дізнавшись в останній момент, що була дорога мені. Шалено дорога… Поцілувавши її в останній раз вона померла. Приїхала швидка і відвезла її… Я пішов додому…
Я не зможу без неї. Вона мені стала близькою людиною.
Я взяв лезо й набрав воду у ванну. Нічого Єва. Незабаром ми будемо разом. Зовсім скоро.
Життя - воно, як свічка. По трошки вгорає кожна. товщі в рази два-по 7, великі, що нагадують ручку від лопати, — по 70. Цікаво, свічка Єви згасла раніше часу або вона була просто менша?
Але, водночас життя — це не віск, не вийде з двох маленьких свічок зробити одну середню.
Я б із задоволенням віддав залишки своєї свічки Єві.
Але в кожної історії є початок і кінець. У кожної історії є своя канва, синопсис, зміст, ключові моменти, прологи та епілоги.
Кожна історія має початок і кінець.
Майже в кожної…
#8348 в Любовні романи
#1898 в Любовне фентезі
#4164 в Фентезі
#1021 в Міське фентезі
Відредаговано: 13.10.2022