Demon de la bravoure. Епілог.

Долина Шеврез. Більше трьохсот років потому.

  Стомлений турист з величезним заплічним рюкзаком присів край дороги, аби перепочити. Він з цікавістю розгля­дав навколишній пейзаж, який складався з зелених полів, які, здавалося, спали, заколисані тихим вітром, та низень­ких пухких деревець, що то тут, то там рядами стояли поміж них. Трохи поодаль виднівся невідомий туристу замок. Він пам’ятав, що тут має бути декілька замків, але не міг зоріє­нтуватися, який перед ним. Бретей, Дамп’єр, Мадлейн... Хто знає. Карту він загубив на привалі й зовсім не міг зорієн­туватися. Начебто відійшов не так і далеко від Парижа, але вже не знає, куди податися. Раптом він зачув звук мотора й вдалині з-за пагорба з’явився старенький авто­мобіль. Під’їхавши до нього, машина зупинилася. З-за кер­ма виглядав веселий сивий дід.

- Що мандрівнику, куди прямуєш? Може підкинути? - широко посміхнувся, поблискуючи золотим зубом старий.

- Я навіть не знаю, куди. Після Парижа я загубив свою карту, а на цю місцевість я не задивлявся. Бачив там замок. Це напевне саме цікаве, що тут є? Не ображайтеся, якщо що, я не мав на увазі нічого поганого, - відповів турист.

- Хех... Саме цікаве. Ти колись чув про пана де Бержерака?

- Та ні, не доводилося, - знизав плечима мандрівник.

- Справді? Ну, ти знаходишся в долині Шеврез, яку ще звуть «країною де Бержерака»... Ти дійсно про нього не зна­єш? Про людину, яка першою описала політ на Місяць, про відважного дуелянта, який переміг сто супротивників в одній битві? Серйозно?

- Але ж про політ на Місяць писав першим Жюль Берн! - помітив турист.

- Ех, сідай. Я тобі розповім історію про вірного друга, поета, письменника та непоборного воїна тих часів, які вирі­шили долю Франції та зробили її такою, якою вона є зараз. Я розкажу тобі всю правду про демона доблесті. Героя, який ніколи не вважав себе таким, але бажав ним бути. Про лю­дину, яка померла рано, але прожила куди більше своїх ворогів й переживе нас з тобою. Я розкажу тобі про Сірано де Бержерака...