Вона жила і не розуміла за що це все з нею відбувається. Чому її життя настільки важке. Кожного ранку вона прокидалася, ненавидячи весь світ. Єдине, що вона любила це були кава і сигарети. Але і їх вона не любила - це була просто залежність, яку вона виправдовувала. Звинувачуючи всіх і все за своє життя, не помічала як воно з болючо-сумними очима проходило повз неї.
Та не варто було звинувачувати інших за те пекло, що вона проживала кожної секунди. Винним був лише демон, якого вона не помічала. Він псував все, що вона мала, забирав все, що так відчайдушно вона бажала. Руйнував її життя день за днем і забирав найцінніше.
Ірен кричала, плакала, билася в істериці. Вона не могла нічого зробити. Її сили проти його були надзвичайно малі та нікчемні. Хто вона для нього? Чому вона? За що?