Демон без обличчя
Глава 2
Що сталося з цим світом? Чому кожна людина має приховані слабкості, а інша людина обов'яково використає їх? Звідки взялася злоба і ненависть до ближніх? А заздрість? Людство програє... І програє воно те, що мало б оберігати найбільше. Якби, смішно це не звучало, та людство втрачає людяність. Безумовно, залишилися люди, чисті ділами та помислами, та чи багато таких?
Кожний бажає виділитися, бажає бути собою, бажає самоутвердитися. Навіщо? Тому що, ми стали залежні від думки інших. Навіть ті, хто думає,що це не так. Просто привертаєте увагу. Куди котиться світ? У темряву...
В якій монстри, що живуть всередині нас вирвуться на волю.
Як страшно... Люди насолоджуються стражданнями інших. Приниження приносять насолодження. Хтось любить щоб його принижували, інший насолоджується, коли власноручно принижує інших.
Гордість дає сил рухатися вперед, щоб возвишатися над іншими, йти з піднятою головою.
Помста відкриває нове дихання зломленим душам і заставляє жити з примарною метою.
Розпуста робить нас залежними. Секс стає наркотиком, дарує задоволення. Пристрасть розпалює вогонь у відносинах.
Та чи справді це робить нас щасливими? Чи просто відкриває душу демону, який починає вивертати сутність людини в темну сторону, створюючи залежності. Демону який починає створювати зло і видавати збочення та гріхи за наші потаємні бажання.
#4268 в Сучасна проза
#2039 в Фантастика
#285 в Антиутопія
Відредаговано: 18.08.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
