Сцена 1
МІСТО – РАНОК – ПЛОЩА
(На площі метушня. Жителі зібралися навколо складу, двері якого відчинені. Всередині – порожньо, залишилися лише розкидані мішки. Атмосфера напружена.)
Житель 1 (обурено):
– Усі припаси зникли! Це ж катастрофа!
Жителька 2 (вказує лапкою):
– Я бачила тих бурундушок біля складу вчора! Це вони винні!
(Натовп починає гомоніти, усі переглядаються, зростає недовіра.)
Дейзі (обурено, виходить уперед):
– Ми ні до чого! Ми теж здивовані!
Чіки (нервово сміється):
– Ха-ха… ми навіть не знаємо, де ви ховаєте свої мішки!
(Натовп гуде ще голосніше. Хтось кидає камінчик, атмосфера стає небезпечною.)
Том Ян (спокійно, але твердо, крокує вперед):
– Друзі, не поспішайте звинувачувати. Вони не виглядають винними. Але доказів у нас нема.
(Жителі все ж залишаються ворожо налаштовані. Дейзі бере Чіки за лапу й тихо шепоче.)
Дейзі:
– Нам треба тікати, інакше вони не дадуть нам шансів. Ми маємо знайти, хто справжній злодій.
(Бурундушки кидають останній погляд на натовп і швидко зникають у провулку, поки жителі починають переслідувати їх.)
-
Сцена 2
ПРОВУЛКИ МІСТА – ДЕНЬ
(Дейзі й Чіки біжать вузькими вулицями. Позаду чути голоси переслідувачів. Камера показує, як вони петляють між ящиками й парканами.)
Чіки (задихаючись):
– Дейзі, я більше не можу! Давай скажемо їм правду!
Дейзі (рішуче):
– Вони не слухають! Потрібні докази! Бігом!
(Раптом із-за рогу вискакує Кролік Лонгір і жестом кличе за собою.)
Лонгір:
– Сюди, хутчіше!
(Він веде їх у таємний лаз між парканами. Коли бурундушки пролазять, він закриває лаз бочкою. Переслідувачі пробігають повз, не помітивши.)
Чіки (зітхає з полегшенням):
– Фух… Лонгір, ти врятував наші хвостики!
Лонгір (усміхається):
– Не дякуйте. Ходімо, друзі вже чекають.
(Вони виходять на закинутий дворик, де сидять Їжак Гвинтик і Том Ян. Біля Гвинтика – купа дивних приладів, схожих на старі каструлі з трубками.)
Гвинтик (захоплено):
– О, ви прийшли! Я вже налаштував «нюхач-сканер», він покаже, куди зникли припаси!
Чіки (підозріло):
– Це виглядає як чайник із діркою…
Гвинтик (образливо):
– Це не чайник, а революційний винахід!
(Дейзі присідає поруч із Томом Яном, трохи заспокоєна, але все ще напружена.)
Дейзі:
– Нас усі звинувачують. Якщо ми не знайдемо винного, нам не буде куди повертатися.
Том Ян (мудро):
– Є лише один, хто завжди працював у тіні, маніпулював іншими й зникав без сліду… Ворон Карк.
(Усі на мить замовкають. Камера показує, як обличчя Дейзі темніє від рішучості.)
Дейзі:
– Тоді ми підемо за його слідом. І доведемо, що ми невинні.
-
Сцена 3
ЗАКИНУТИЙ ДВОРИК – ДЕНЬ
(Гвинтик ставить свій дивний прилад посередині двору. Він справді виглядає як старий чайник із прикрученими трубками, антенами й компасом зверху. Усі дивляться з недовірою.)
Гвинтик (урочисто):
– А тепер — увага! «Нюхач-сканер» ловить запахи й напрям руху злодія. Він покаже нам, де шукати Карка.
(Він натискає кнопку. Прилад спершу гуде, сипле іскрами, а тоді випускає клуб диму. Усі кашляють.)
Чіки (жартує, кашляючи):
– О, чудово! Ми його задушимо димом, і він сам прибіжить!
(Прилад раптом різко дзижчить і стрілка-компас починає крутитись. Потім зупиняється й вказує вбік старих складів на околиці.)
Дейзі (зосереджено):
– Там? Це може бути наш шанс.
Лонгір (прислухається):
– Тихо… здається, переслідувачі ще десь неподалік. Треба швидко йти.
(Вони рушають вузькими провулками. Камера час від часу показує чорне пір’я на землі — натяк на присутність Карка. Чіки піднімає одне пір’їння й уважно розглядає.)
Чіки (здивовано):
– Агов… це ж точно вороняче!
Том Ян (киває):
– Він тут. І, схоже, залишає нам підказки навмисно.
(Напруга зростає. Гвинтик тримає прилад, який дзижчить усе голосніше, коли вони наближаються до занедбаної фабрики.)
Дейзі (пошепки):
– Там його логово. Готуйтеся, ми близько.
-
Сцена 4
ЗАНЕДБАНА ФАБРИКА – ПІВДЕНЬ
(Дейзі, Чіки, Лонгір і Гвинтик обережно входять у темний цех. Промінь ліхтарика Дейзі висвітлює пилові балки та старі контейнери. Ліфток-дзвін Гвинтика супроводжує кроки.)
Чіки (шепоче, нервово):
– Тихо… здається, тут ніхто не мешкає…
(Раптом із тіні вискакує Ворон Карк. Його чорне пір’я блищить, а очі сяють хитрим вогником. Він стоїть за великим мішком із вкраденими припасами.)
Ворон Карк (саркастично):
– О, дивіться хто до мене завітав… Високо ціную вашу сміливість… або дурість.
Дейзі (рішуче):
– Ми знаємо, що це ти забрав припаси!
Карк (усміхаючись, підходить ближче):
– Ах, ви так упевнені… Давайте перевіримо ваші детективні здібності!
(Раптово він натискає важіль — падають ящики, створюючи завал і блокуючи вихід.)
Чіки (шоковано):
– Ааа! Ми затиснуті!
Лонгір (підкручуючи вуса):
– Час показати справжню спритність!
(Дейзі швидко оцінює ситуацію і робить план.)
Дейзі:
– Гвинтик, використай свій прилад! Струмок повітря через труби виведе нас крізь вентиляцію.
(Гвинтик запускає свій пристрій. Повітряні потоки і дивні дзижчання створюють коридор, через який бурундушки й Лонгір пролазять, а Чіки випадково штовхає декілька ящиків, які блокують Карка.)
Ворон Карк (здивовано):
– Ні! Це ще не кінець! Ми ще зустрінемося!
(Він зникає у темряві, залишаючи частину своїх «скарбів», які Дейзі швидко фотографує на блокнот. Камера показує, як герої видихають з полегшенням.)
Дейзі (серйозно):
– Добре… ми знайшли докази. Тепер нам потрібно знайти його логово остаточно.
Чіки (з посмішкою):
– І, можливо, трохи печива залишилося…
-
Сцена 5
ЗАНЕДБАНА ФАБРИКА – ПІЗНІШЕ ДЕНЬ
(Герої обережно повертаються до центрального приміщення фабрики, де Карк залишив частину своїх вкрадених припасів. Дейзі розкладає фотографії та нотатки.)
Дейзі (серйозно, показуючи нотатки друзям):
– Ось тут сліди його злочинів. І це не перше місто, де він створював хаос.
Лонгір (киваючи):
– Тепер ясно, що він маніпулює всіма, але ми можемо його вистежити.
(Раптом чути легке шурхотіння. З тіні виходить Ворон Карк, але вже менш впевнений у собі.)
Карк (підозріло):
– Ви знову тут…
Чіки (з посмішкою, знервовано):
– Так, і цього разу ми не підемо без вас!
(Дейзі кмітливо штовхає старий контейнер, який падає і блокує Карку втечу. Гвинтик використав свій прилад, щоб створити димову завісу, а Лонгір відрізає останній вихід.)
Дейзі (рішуче):
– Поліція скоро прийде. Всі докази вже тут.
(Карка оточено, він розуміє, що програв. В цей момент у двері заходять копи-пси, які повільно, але впевнено беруть злодія під арешт.)
Коп-пес:
– Ворон Карк, ви заарештовані.
Карк (бурмоче, з іронією):
– Ще побачимось…
(Дейзі і Чіки дивляться одна на одну і посміхаються.)
Чіки (жартує, витягаючи печиво з рюкзака):
– Ось наш маленький трофей!
Дейзі (посміхаючись, трохи строгіше):
– Успішна справа. Місто знову в безпеці.
(Камера піднімається вгору, показуючи сонце над Фуррсіті. Голуби-журналісти кружляють над містом, намагаючись встигнути за новинами.)
Том Ян (тихо, задоволено):
– Гарна робота, командо. Гарна робота.
-