twenty four ~ What do the 100 days mean?

Song: Every Avenue – I can't not love you

***

97 днів тому

‒ Я зробив те, що ви сказали.

У п'ятницю ввечері, коли на годиннику було 22:45, його голос лунає в тихій авдиторії. Професор підводить голову, нахмурившись.

‒ Справді?

‒ Так. З Луї Томлінсоном. Я розмовляв з ним.

‒ Як все пройшло?

‒ Він не знає, що це я.

‒ Що?

‒ Я написав йому на чат-форумі університету, не сказавши йому, хто я.

‒ Чому?

‒ Я не хотів, щоб він почав судити мене на основі чуток і стереотипів.

‒ Я думаю, що це гарна ідея.

‒ Я запитав його, що б він робив, якби йому залишилося жити лише 100 днів.

‒ Гаррі...

‒ Я знаю.

‒ Ти все ще плануєш це робити?

‒ Так.

‒ Ти знаєш, що це не вихід...

‒ Для мене так.

‒ Гаррі... Смерть нічого не вирішує. Ти молодий, тобі так багато всього ще треба пережити.

‒ Я не хочу говорити про це.

‒ Добре. Він відповів?

‒ Так.

‒ Що він сказав?

‒ Щоб він би намагався жити.

‒ Мені подобається його відповідь.

‒ Мені також.

‒ Що ти йому сказав?

‒ Я не відповів.

‒ Ти спробуєш?

‒ Що спробувати?

‒ Жити.

‒ 97 днів, так.

***

110 днів тому.

Бо є страхи, які можуть торкнутися душі, слова, які одержимо дзвонять у вухах, і ситуації, які не залишають вибору. На що ви не маєте можливості відреагувати. Ви не можете знайти вихід. Що міг зробити професор філософії після того, як його 19-річний студент сказав йому, що він не хоче більше жити?

‒ Рік, Гаррі. Дай собі ще рік.

‒ Сто.

‒ Сто?

‒ Сто днів.

‒ Чому 100?

‒ Тому що це кругле число.

‒ Ти ж знаєш, що я з тобою не згоден, правда?

‒ Знаю.

‒ І коли почнуться ці «сто днів»?

‒ Коли я буду впевнений, що хочу померти.

***

8 днів до першого електронного листа

Song: Alison Krauss – Is doesn't matter

***

Сам у своїй кімнаті. Лезо знову розрізає його шкіру. Його зап'ястя практично розірвано. Всі розташовані впоперек горизонтально. Він не хоче помирати цієї ночі. Просто відчути біль. Без неї так важко й кокаїн допомагає забути хоча б на мить. Вона проникає в кожну клітинку його тіла. Вона в крові, що падає на підлогу. Він бачить її обличчя, її світле волосся, її очі, її посмішку...

‒ Сем...

Ще кілька порізів, він не хоче її втрачати. Не хоче бачити, як вона знову зникає. Він лежить на підлозі, посеред пакетів білого порошку, пляшок горілки та лез бритви.

‒ Ходімо зі мною, Гаррі.

Вона танцює посеред кімнати. Він посміхається, бо вона дуже схожа на ангела. Він встає. Він хоче піти з нею. Все крутиться. Він смутно бачить і відчуває холод, що охоплює його тіло. Спирається на комод, щоб утриматися на тремтячих ногах. Намагається зробити крок, але тут же падає на підлогу, тягнучи за собою всі розставлені на меблях предмети. Двері різко відчиняються.

‒ Гарольде! ‒ він відчуває присутність батька. Відчувається, що він тисне на зап'ясті, щоб зупинити кров. Але сил реагувати немає. ‒ Гарольде, ти мене чуєш? ‒ лунає стурбований, але віддалений голос.

‒ Залишайся зі мною, ‒ нічого не видно. Крізь закриті повіки він бачив лише її обличчя. Вона завжди йому посміхається. Вона прекрасна.

‒ Швидку допомогу, негайно.

Величезний чорний коридор, а вона танцює посередині. Вона одягнена в білу сукню. У його голові звучить неприємний звук сирен разом із її дзвінким сміхом. Вона обертається навколо себе. Кілька людей заходять до кімнати, він чує їхні кроки та голоси. Всі думки змішуються.

‒ Пульс слабкий.

Він відчуває, що на його обличчя надягають кисневу маску, яка допомагає дихати. Вона простягає йому руку.

‒ Ноші! Обережно, на рахунок три, ми його піднімаємо. Раз, два, три, давай! ‒ він простягає свою руку, щоб доторкнутися до неї.

‒ Зателефонуйте в лікарню, скажіть, що ми веземо передозування.

Він відчуває, як рухається його тіло, відчуває свіже повітря на обличчі. Нічого не розуміючи.

‒ Зачиніть двері. Заведіть машину!

Голки втикають йому в руку. По його венах тече щось холодне й він чує характерний звук електрокардіограми. Вона все ще дивиться на нього. Ніколи не зводить з нього очей.

‒ До біса! ‒ різкий, неприємний звук.

‒ Ми його втрачаємо.

У нього порвана сорочка, йому холодно. Він хоче погладити її обличчя, але вона відходить. Він панікує.