twelve ~ D - 28

Song: Ron Pope – Reason To Hope

***

✉ 28

✉ Давай подивимось фільм?

✉ Чому я?

✉ ?

✉ Чому я? Ти міг будь-кому запропонувати це. У кампусі понад 3000 людей, то чому саме я?

✉ Ти інший.

✉ Що ти маєш на увазі?

✉ Ти відрізняєшся від решти.

✉ Що? Я нічим не відрізняюся від інших.

✉ Ти це ти.

✉ Розкажи мені про себе.

✉ Я не люблю говорити про себе.

✉ Я нічого про тебе не знаю. Будь ласка, будь ласка, будь ласка...

✉ Я боюся темряви.

✉ Справді?

✉ Так. Повна темрява вводить мене в ступор.

✉ Чому?

✉ Бо я нічого не бачу.

✉ Що тобі подобається?

✉ Самотність.

✉ Чому?

✉ Бо самотність не засуджує.

✉ Але бути самотнім важко.

✉ Це краще, ніж засудження людей.

✉ Я краще буду осудженим, ніж самотнім.

✉ Я вважаю за краще бути самотнім, ніж засудженим.

✉ Вибирай фільм.

✉ Як щодо "Щоденника пам'яті"?»

✉ Ідеально. Мені подобається цей фільм.

Бо слова болючіші за вчинки. Бо біль від удару минає. Бо проста образа може залишити слід, який не зникне. Бо засудження може зашкодити. Бо погана репутація може все зруйнувати.

Тому ми завжди будемо говорити, що це не має значення, це нас не зачіпає, це не шкодить нам.

Тому що ми сильніші за це й завжди є ідіоти, які в це повірять.

Тому що одного разу ми можемо нашкодити комусь, не знаючи, що ця людина вже розбита на частини.

Зрештою, що таке образа? Нічого. Це брехня. Тоді чому деякі слова гірші за колоті рани?

Навіть недосяжне може зламати.

Бо слова інших знищили Аноніма.

Самотність — його єдиний захист.