fifty one ~ Harry's Diary #6

Song: Anthem Lights - Let It Go

***

Дорогий щоденнику,

мама дотримала слова, вона повернулася. Минуло два тижні, а я все ще не можу повірити, що вона справді тут. Луї теж повернувся до мене, і я давно не був таким щасливим, десять днів нічого не торкався. Ні лез, ні наркотиків. Здається, мама дуже рада проводити зі мною час. Вона просто обожнює Луї. Звичайно, вона його обожнює, його неможливо не обожнювати. Вона, здається, більше не п'є, і це чудово. Я проводжу з нею весь час, тому що знаю, що вона скоро поїде, попри те, що обіцяла залишитися хоча б на місяць. Потім вона поїде до Індії на роботу з відновлення якогось стародавнього храму.

Одного вечора Луї запитав мене, чому я не поїхав до неї, коли були канікули. Мені було важко йому це пояснити, але він зрозумів. Він завжди розуміє. Він сказав, що одного разу ми разом поїдемо в подорож, і я хочу вірити, що це правда, я хочу вірити, що я зможу.

Я намагаюся заспокоїтися, не дуже радіти поверненню мами, тому що коли вона поїде, мені буде дуже важко, але я не можу. Просто хочу, щоб їй подобалося разом зі мною проводити час. Я настільки хочу здаватися їй нормальним, що вперше за довгий час приймаю всі ліки в зазначений час. Важко визнати, але вони працюють. Я щасливий. А може, просто тому, що тут мама. Луї теж тут. Можливо, я просто забув, що таке бути оптимістом.

Але мій тато, як завжди, поводиться як повна сволота. Я бачив його хвилин десять, відколи мама повернулася, він навіть не ночує вдома. Робить усе можливе, щоб уникнути її, і я ненавиджу його за це. Мама сказала мені, що в неї є чоловік і вони разом два роки. Я вперше про нього чую. Впевнений, що в глибині душі вона все ще любить батька, і якби він не був таким упертим мудаком, він міг би її повернути. Але ні, звичайно, він занадто гордий для цього. Вона мала рацію, покинувши його. Це його вина.

Мені треба йти, сьогодні мама запросила мене в ресторан, хоче повідомити про щось дуже важливе для мене. Сподіваюся, вона вирішила залишитися тут назавжди.

- Г.