fourty four ~ Two months (1)

Song: Lynyrd Skynyrd - Sweet Home Alabama

***

Два місяці. Ми вже два місяці разом. Два місяці, протягом яких ми знайомилися, починали відчувати один одного. Я ніколи не думав, що стосунки можуть бути такими. Здається, я просто проводив занадто багато часу з батьками, у яких не дуже хороший шлюб. А може, просто надивився на тих університетських пар, де хлопець буквально в'язень і просить дозволу навіть випити йогурту. Дівчина читає його повідомлення і кожні п'ять хвилин влаштовує істерики, ходить з ним на одні лекції, постійно прилипає. Стосунки завжди здавалися мені в'язницею суворого режиму з безкоштовним бонусним сексом і обов'язком щоп'ятниці купувати шоколад із квітами. Не знаю, чи Гаррі любить шоколад, чи він знає, як поставити пароль на iPhone, але з ним зовсім по-іншому. Нам добре разом. Так, ми тримаємося один за одного гірше інших, але це нормально. Я маю на увазі, що ми не душимо один одного. Ми більше не прикидаємося, що не знайомі, коли зустрічаємося в коридорі. Спочатку багато хто перешіптувався, але я, чесно кажучи, очікував чогось гіршого. Не було нічого, крім пари веселих жартів і косих поглядів, які зникли через кілька тижнів. Я думав, що відреагую погано, але... мені було все одно. Я подивився на Гаррі, хлопця, який хворіє з дитинства, ненавидить свого батька і чия колишня дівчина стрибнула з мосту, і чутки здавалися мізерними порівняно з цим. Люди мають звичку називати найнезначніші події кінцем світу і впадати через них у депресію, навіть не намагаючись уявити, що їм ще пощастило. Він навчив мене бути сильним. Звертати увагу тільки на важливі речі. Мене називали педиком? Ну... круто. І що тоді? Небо впало? Океани стали сухими? Моя історія з Гаррі надто важлива, щоб дозволити деяким придуркам її зіпсувати. Мені просто потрібно доторкнутися до нього, просто відчути його очі на собі, щоб знати, що він кохає мене.

Гаразд, одного дня я не міг не відреагувати. Але це було весело.

Тренер так на нас кричав, мовляв, ми ще не готові до гри, яка нас чекає через два тижні, тому ми ще були на полі. Зараз десята вечора, він давно пішов додому, а ми відпрацьовуємо техніку і вигадуємо нові стратегії. Я дуже втомився, але мені це подобається. Атмосфера невимушена, приємно усвідомлювати, що після всього цього ми все ще згуртована команда. Мої стосунки з Гаррі були причиною деяких напружених ситуацій, але ненадовго. Хлопці помітили, що я все той же Луї, тільки вважаю за краще не трахати все, що рухається, включаючи Елеонору. Навіть між Ліамом і Джошем тиша. Вони не друзі, ні, але під час гри всі сварки відходять на другий план. Я з дитинства люблю футбол, тому дуже радий, що нічого не змінилося. Надворі вже темно, стадіон освітлюють великі вуличні ліхтарі, ми тренуємо пенальті. Я готуюся бити по м'ячу, коли чую позаду мене ще хтось сміється.

— Отже, ви, геї, ще тут?

Усі повертаються майже одночасно. Хлопці з Манчестерського університету підходять до нас із руками в кишенях своїх футбольних курток. Як іронічно. Саме проти них ми граємо через два тижні. Вони виграли всі матчі сезону, а в номінації «Ми-Вважаємо-Себе-Королями-Цієї-Планети-І-Ми-Найкрутіші» їм немає рівних. Я пирхаю, прямуючи до капітана їхньої команди. За мною йдуть хлопці. Я схрещую руки.

— Чого ти хочеш, Лукасе?

Я дивлюся на нього й помічаю, що ми всі стоїмо один навпроти одного й міряємось очима. Вони часто нас провокують, і це вже неодноразово доходило до бійки. Лукас довго дивився на мене, не опускаючи погляду. Він байдуже знизує плечима. Це не обіцяє нічого хорошого.

— Ми просто прийшли подивитися на гей-команду, яку через два тижні збираємося розмазати по стіні.

Відгадайте, на якому слові він зробив наголос? Перш ніж я встигаю щось сказати, хтось позаду починає щиро сміятися.

— Справді? Ви прийшли на наше поле, щоб переслідувати нашого капітана через його орієнтацію? Що з вами?

Я повертаюся і здивовано дивлюся на Дена. Я думав, що єдиною людиною, яка заступиться за мене, буде Ліам. Але знову, перш ніж я це усвідомлюю, чую новий сміх зліва. Ітан.

— Дійсно? Ти боїшся програти гею?

А тепер Ліам.

— Чувак, навіть якщо ми всі геї, ми все одно можемо облапати тебе із заплющеними очима.

І кожен по черзі їм щось кричить. Що ж, треба визнати, капітана вони не дають образити. Я не очікував такої солідарності. Гравці «Манчестера» знають, що цього разу вони не переможуть, тому кидають кілька дурних стереотипних виразів і йдуть. А ми продовжуємо тренуватися, відверто знущаючись над ними.

Тренуємося до першої ночі. Я знаю, що не всім подобаються мої стосунки з Гаррі, але ми все одно одна команда. Думаю, вони його бояться. Ні, не думаю, вони точно його бояться, як і весь кампус. Мені байдуже, він їм не повинен обов'язково подобатися. Головне не говорити про нього нічого поганого.

***

Ці два місяці були наповнені дрібницями, які означали багато.

Дурні моменти, наприклад, коли Коннарда посадили на дієту.

Батька Гаррі немає вдома цими вихідними. Він чергує в лікарні. Я щойно прокинувся, а Гаррі зі мною немає, на подушці лежить шматок тканини. Він все ще рідко прокидається біля мене, але я люблю заспокоювати себе, що він просто жайворонок. Зазвичай він сидить за комп'ютером або пише щось у щоденнику. Я люблю дивитися, як він пише. Коли він робить це в ліжку, то я можу спостерігати за ним годинами, поки він не помітить, що я не сплю. Але сьогодні вранці його немає в кімнаті. Я не переживаю: він, мабуть, внизу. Єдине, про що варто хвилюватися, це якщо він вирішить приготувати сніданок. Одягаю майку зі спортивними штанами і сонно йду на кухню... ТАК. Забудьте про «я не хвилююся». Він стоїть на колінах біля холодильника, оточений кормом для собак. Коннард дивиться на нього, похиливши голову.