eighteen ~ Harry's diary #2

Song: 30 Seconds To Mars – Beautiful Lie

***

8 грудня

Дорогий щоденнику,

він забув. Пообіцяв і забув. Це було не важко. Один електронний лист – один поріз. Один день – один поріз. Це легко. Він все зіпсував. Один електронний лист – один поріз. Я... Як? Як... Що я маю робити?... 91. Мені потрібно було 100. Не 91. Мені потрібно це зробити, я повинен це зробити. Він не усвідомлює. Я рахую 91 порізів знову і знову. До кінця я мав отримати 100. Один електронний лист – один поріз. Він не мав права забути. Як я зараз це зроблю? Я не можу не зробити це. Мені потрібно це. Допоможи мені. Я не можу залишити це ось так. 9 днів, залишилось 9 днів. Мені бракує 9 порізів, але він забув. Я не можу. Я ненавиджу його. Він не мав на це права. Я маю це зробити... Але я не можу без його електронних листів. Вони мені потрібні. Навіщо йому це робити? Я залишив місце для інших дев'яти. Він все зіпсував. Тепер я більше не можу. Один електронний лист, один день, один поріз. Розумієш? Без його листа – нема дня, а без дня – нема порізу. Мені потрібно заспокоїтися. Я дихаю. Я все одно маю це зробити. Просто в іншому місці.

Я б зробив все, щоб стерти їх. Я більше не хочу. Був лише 91, а мало бути 100. Але я не міг їх просто залишити. Тепер мені залишилося зробити лише 8. На стегні. Я зробив дев'ятий на стегні. Тільки спереду, а не ззаду. Я не міг це зробити на тому самому місці. Він все зіпсував.

Я ненавиджу його.

Він обіцяв бути зі мною до кінця.

Він пообіцяв мені.

Я ненавиджу його.

***