Розділ 1

Кинджал

Я проходжу повз трьох намертво пов'язаних людей на підлозі, у кожного з них щось зламано або розрізано, моя робота, обожнюю себе.

Альфред Клауд, Брюс Андерсон і Калеб Оугер.

Три зовсім один одному не знайомі людини, але страшенно схожі зсередини.

Клауд — наркодилер, що недавно втік від поліції з Каліфорнії до нас і думав, що зможе спокійно далі жити, пф, з нашою організацією ніколи.

Андерсон — брехливий ублюдок, що крав дівчат заради того, щоб продати їх комусь дорожче.

І наостанок — Калеб Оугер, хакер, що останнім часом руйнував наші плани. Оугер дізнавався наші замовлення і передавав їх іншим людям.

Я повертаюсь обличчям до них і дивлюся просто одному в очі.

— Ваші останні слова, хлопчики? — Я холодно посміхалася, кажучи ці слова.

— Давай ми домовимося! М-ми заплатимо тобі скільки скажеш, тільки відпусти нас! — Альфред звивався з останніх сил на землі зі зламаним хребтом.

Господи, які вони жалюгідні. Як мені хочеться їх вбити якнайшвидше.

— Ти ж дівчисько! Ха! Ти нас не вб'єш. — Кричав Калеб на все горло, сміючись мені в обличчя.

Я вистрілила в скляну пляшку біля нього, і вона розлетілася на маленькі осколки. В очах хлопців з'явився страх. Господи, як я обожнюю це почуття.

— Вибачте, хлопчики, але сьогодні не ваш день.

Прозвучало три постріли. Точно в ціль. Я ніколи не промахуюсь.

Три трупи вже неживо валяються біля моїх ніг. Мило. Я підходжу до одного з них і перевіряю пульс. Немає. Чудово.

В один момент до мене задзвонив телефон, я витягла його з задньої кишені шортів і подивилася на номер. Чорт. Вільям. Мені взагалі не хотілося зараз говорити з ним. Він мій ворог номер один. Ненавиджу.

Я піднімаю слухавку:

— Ало?

— Ти довго ще будеш замовлення виконувати? У тебе є інші справи на базі.

— Які ще справи?

— Босс сказав тобі сьогодні вчити новачків.

Він чудово знає, що я не дуже люблю тренувати новачків.

— Ти цим займатися взагалі маєш, чому я тоді?

— Не твоя справа, я просто тобі сказав, закінчуй, Блек, і їдь на базу.

Господи, він думає, що тягнути трупи в машину самій так легко швидко.

Я підняла Клауда на спину і ледь змогла закинути його в машину. Прокляття. Чому якщо я вбиваю, то й сама трупи носити повинна? Це ж важко.

Я закинула усі три у машину.

А куди мені ще трупи сховати, окрім бази?

Я сіла в машину агента, що прислали за мною, Ілана.

Я поїхала з ним на базу, знаючи, що мене вже там чекає.