Я б усе покинула
Й до тебе полинула.
Голубонька біленька –
Дівчина молоденька.
Я б тебе знайшла
Мого козака
У широкім полі,
Де ростуть тополі.
Де вітри співають,
Дерева гойдають,
Пісню невеселу
Про сумну оселю.
Там батько чекає,
Мати виглядає
Й молода дружина
Їх любого сина.
Сім років пройшло,
Вістей не було.
Де ти сину, сину?
Плаче мати сива.
Чом ти не дзвонив,
До нас не говорив?
Чекає дружина –
Молода дівчина.
Щастя ще не відала –
Вже горе спізнала –
Вона ж тебе козака
Додому не діждала.
Ти вернися сину –
Не кидай дружину,
Батька вже старого,
Й матір зовсім сиву.
Не вернуся, мамо,
Не плач і дружино.
Пробач мене й батько,
Єдиного сина.
Я життя віддав –
Іншу покохав,
Більше за дружину,
Нашу Неньку-Україну.