Частина 1: Вовчик - одинак - озернись

Дві людини - це уже маленький всесвіт, де є двоє -  є кохання, тепло, вірність, ніжність, турбота - усе, що ці двоє мають у своїх серцях.

Світ тільки на двох - це не міф, не казка, а щастя в її очах, тепло у його усмішці, підтримка у голосі і такі ніжно-міцні обійми. Кохання у моментах, а момент в дрібницях, дрібниці же в діях...

Кохання має свої ознаки.

Потрібно знати, як відрізнити його. Ці ознаки неодноразово звучали на устах поетів, артистів, письменників. Кожен взмозі їх назвати, коли знає, що шукати.

«Кохання – чудова квітка, але потрібна відвага, щоб підійти й зірвати її на краю жахливої прірви» Ф. Стендаль

Які правдиві слова. І справді, потрібна відвага, щоб серце і розум запанувало на одному рівні. Першою ознакою любові є свобода вибору. Ти, і тільки ти – приймаєш рішення, зважуєш всі за і проти, обмірковуєш і кажеш заповітне так.

Кохання – це не емоції, які затьмарюють розум, це не холодний розум, який піддає сумніву голос серця. Кохати – це значить свідомо приймати вибір, коли і серце, і розум знаходяться в рівновазі.

∞ Вовчик - одинак - озернись,

Чека на тебе квіточка, подивись!

Скраєчку прірви сидить, виглядає,

Можливо вона порятунку чекає?

Вовчик - одинак - поглянув у небо

Місяць височить, чекає на тебе,

Тихо з ним шепочуть, про кохання щире,

А Місяць хитренько оглядається. О, диво! 

Квіточка ж чекає, сидячі вблизь прірви,

Пісеньки співає, хоче щастя й миру,

Витягнувши ніжки, щиро так сміється

Ось вона моя, грає його серце.

Вовчик - одинак скочив на ту гору

Здається, набридло йому бути одному

А квіточка радо роззернулася,

І його сердечко раз і заходилося.

Тепер вони разом, пісенькі співають

Щастя із очей в них не виринає

Не важливі їм тепер очевидці

Знають, що щастя лишень в їх зіницях. ∞