Де не римується душа

Озвися, душе, на світлеє слово.

Озвися, душе, на світлеє слово.
Прости тих грішних, що ним лукавлять.
Забудь образи, що мають жала,
бо вже давно ти їх зламала.

Озвися, серце, на світ без бруду.
Прости тих ницих, що з вуст зривають
Слова зневаги і скиглять нагло,
бо думають, що всі забудуть.

Озвися, сонце, на день без спеки.
Прости тих грішних, що дощу просять.
Світи.

Допоки сонце сяє -

Народ душею й серцем воскресає.
Галина Гузовська-Корицька.

Подобається

#4571 в Різне
#1193 в Поезія

Відредаговано: 06.08.2019