Де не римується душа

Ми вдячні Богові за сина


Ми вдячні Богові за сина,
За ту серпневу світлу днину,
Коли розплющив оченята,
Простяг до мами рученята.

Сьогодні двадцять літ минуло,
Як у роду нашім прибуло.
Лелека нам приніс хлоп'ятко.
Маленьке, ніжне Агу-нятко.

Зроста на славу наш синок.
Упевнено вже робить крок.
І має мрію золоту:
Однак ще, - каже, - підросту!..

І виросли у нього крила...
На мрію доля підсадила.
В майбутнє зирить він крилато,
Щасливий. Поряд мама-тато.

А рік за роком - це життя!
Нехай щастить: від А до Я!
І з-поміж буднів буде свято,
І друзів щирих, для душі, багато.
Долай сходинки до мети,
Бо маєш все для цього ТИ!

Галина Гузовська-Корицька




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше