Де не римується душа

Надумалось, наснилось, насміялось

Надумалось, наснилось, насміялось,
Зібралось щемом прожитих років...
Вино міцне, що щастям настоялось,
Лилося пінно в круговерть віків.

Думки неслися вітром крізь тумани,
Тягнули шлейф життя із року в рік.
Летіли дужо широкими світами.
Даруючи щасливий, творчий вік.

Спішила жити буднями й святами.
Моє життя - то вічності буття.
Надумалось, наснилось, насміялось...
людською долею, що дарувала все.

Сповна.

Галина Гузовська-Корицька.

Галина Корицька

Подобається

#4578 в Різне
#1194 в Поезія

У тексті є: синергетика слова й душі, філософія життя

Відредаговано: 06.08.2019

Додати до бібліотеки

Поскаржитись