VІІ. Шия з намистом, а голова зі свистом

Велика мама місцевої мафії сиділа перед люстерком:

‒ Не впізнала себе відразу ‒ багата буду.

Задоволена макіяжем, вона, про всяк випадок, повторно нанесла шар густої помади на губи, припудрила носика і готова була приймати відвідувачів.

Вислухавши донесення заступника ватажка, перейшла до справи. Спочатку велика мама дала зрозуміти, з ким єнот має справу:

‒ Робити те, що хочеться, не дозволю.

Потім перейшла до вивчення резюме звірка:

‒ Що ти вмієш робити?

Краш почав перераховувати:

‒ Прати і полоскати.

‒ Ці уміння не затребувані. Ми й без них дуже пильно стежимо за власною зовнішністю і на усілякого роду косметичні процедури відводимо майже п'яту частину дня. До того ж доглядаємо не конкретно за собою, а один за одним.

‒ Можу навчати ваших малюків.

‒ Навіщо дітям забивати голову? Менше знають, краще сплять. Настільки мені відомо із власного життєвого досвіду, успіх у житті не залежить від освіти.

Велика мама позіхнула. Краш, дякуючи татовій школі, знав: це аж ніяк не означає, що мавпа втомлена і хоче спати. Навпаки! Вона налаштована агресивно! І якщо це позіхання адресоване Крашу, слід чекати неприємностей!

Полоскун вирішив використати свої знання з фізики для власного порятунку. Надавши своєму голосу якомога більше таємничості, впевнено заявив:

‒ Я володію магічною силою.

Мавпа посміхнулася:

‒ От із цього б і починав! Але мусиш переконати мене в цьому.

Краш згадав про оптичний експеримент і попросив макаку не підглядати. Коли та слухняно повернулася до нього спиною, вхопив шматочок сухого мила і намалював на люстерці кілька ліній. Всі вони виходили з однієї точки, створюючи ілюзію тріщин.

Велика мама, розглядаючи зіпсовану річ, готова була задушити новоявленого мага, але той заховав люстерко за спину, витер його об свою шерсть і повернув неушкодженим.

Від подиву мавпа на деякий час втратила мову. Опанувавши себе, улесливо запитала:

‒ А ще які дива можеш продемонструвати?

Краш почав перераховувати усе, чого встиг навчитися: міні-вулкан; яйце, що вальсує; перетворення молока на пластик; яблучний годинник на фруктовій батарейці…

Велика мама завмерла в аристократичній позі:

‒ Як романтично!

Потім покликала замісника ватажка з помічниками:

‒ Віднині цей малий чаклун ‒ власність зграї. Він мусить перебувати під вашим пильним наглядом цілодобово. Замкніть його, щоб не втік. Завтра він нам покаже, як вальсує фруктовий годинник.

І Краша поволокли до сховку. Крися, як і раніше, трималася лапками за шерстинки смугастого хвоста.