Розділ 6 «Чим же зайнятися у невідомих землях?»

-Увага, Правитель фортеці під горою бажає продати частину своїх земель.

Довго не думаючи Лев звернувся до глашатая та придбав собі фортецю.

Темнота мряка, та дірки в стінах саме так зустріла Лева нова покупка. Не вагаючись ні секунди Лев відразу відправився знайомитися до найближчих сіл, з місцевими головами. Йому повідомили про попередні податки, звісно їх словам Лев не повірив, та взяв кількох холопів, до фортеці, на оплачувану роботу, от так день і минув, не бажаючи йти спати, лев заснув від втоми. Камінь привезли дошки також, разом з партією відер про запас. Робота тривала довше місяця, проте на знайдені кошти були й відновлені дороги, так само як і частина зерна була куплена, замість вимог, її віддати як податок. 

-Раніше тут стояла шахта, проте її прозвали фенікс, бо вона обвалювалася три рази, а віднедавна жоден шахтар не вийшов звідти живим

Лев написав листа своїм старим друзям, щоб вони прийшли та допомогли розібратися.

Лев весь місяць ходив виснаженим та розгубленим, перевіряючи ті самі речі по кілька разів. Один зі скелетів у красивому наряді та капюшоні, прибув до фортеці, та спустився до шахти.

-Повітря тут отруєне, тільки не підпалюйте нічого, бо загориться.

-Чарівно, значить шахта бракована. Хоча, точно, а чи спуститеся туди ви?, — спитав Лев у скелета.

-В шахту, що може обвалитися, з повітрям, що здатне загорітися? Це буде коштувати на дві сорочки кожному більше.

-Згода чарівно. Ха-ха.

-Все гаразд?

-Не дуже. А, що це!? А це моя вія. Не звик я жити сам. Холодно, та хоч криниця щодня працює.

-Дуже цікаво, я пішов вам чимось ще допомогти?

-Як там моя сестра, ви напевно бачилися, коли вона вам передавала сорочки?

-Все зі мною добре, якраз робота потрібна, — сказала сестра Лева зайшовши до тронної зали.

-Темниця твого чоловіка бачу тобі не дуже сподобалася?

-Левів у клітці не втримати.

-Саме це ми й робимо, так от. Відвідай місцевих шевців, вони збираються в одній з будівель, — швидко почав командувати Лев.

-А охорона якась буде?, — спитала сестра дивлячись на скелет.

От сестра Лева виходила із замку разом зі створінням в обладунках зеленого кольору.

Може напитися? Та ні, а як щось станеться? Точно, мені потрібен замісник. Сестро, почекай!, — крикнув Лев хоч вона вже і пішла, — жаль, оберу когось із місцевих тоді.

Тронна зала та черга. Доброго дня як ваше ім’я?

-Гаврило.

-Я правильно розумію, ви претендуєте на посаду голови, певна річ, коли я відсутній.

-Це повна назва посади?

-Над цим ми ще працюємо.

-Гаразд, а яка оплата?

-До побачення, наступний!