Розділ 1 Початок завжди буде, як би його не ненавиділи

Камін, вино звуки пера.

«Горе спіткало нашу родину» — у криницю впало відро. Записав Лев допивши третю пляшку вина.

Леву було чи то вісімнадцять, чи то двадцять п'ять. Вік батьки рахувати не з народження почали. Коли сестру народили її вік не рахували, поки вона говорити не почала. 

Проснувшись на ранок Лев пішов оглядати маєток. Чого він там в маєтку не бачив не зрозуміло, проте коли Лев побачив свого батька, правителя Галича він скривився. Підійшовши до криниці Лев почав думати. Нічого не придумавши він вирішив сходити прогулятися в селах.

-Ні знову цього не буде, — сказав Леву його брат.

-Що буде? — поцікавилася сестра Лева.

- Два роки назад я взяв його прапор і пішов збирати податки від його імен, — сказав Лев.

Не те щоб Лев відчував себе обділеним, проте єдина його власність була вдягнена на ньому. Через тиждень Лев відправився до сестри на весілля. 

-На біса взагалі хтось придумав весілля?, — думав Лев, тримаючи обручку своєї сестри в руках, звісно він повернув її.

 Молодята вже зникли з поля зору та продовжили свої мандри. Подумавши та доблагавши батька, Леву довірили командувати видобуванням в шахті.

-Гаразд, почнемо з просто, що таке шахта? — думав Лев.

Діставшись до шахти він дивився на працівників з опущеними головами.

Моя допомога тут взагалі не потрібна, — сказав Лев.

Уривок з історії сестри Лева

Ну нарешті, нарешті я вийшла заміж, слава усім неживим істотам, — раділа сестра Лева у своїх покоях. Тепер можна було піти просити свого нареченого про нові прикраси, для чого ж наречені ще потрібні? Життя точно буде щасливим, — сказала собі сестра Лева.

-Не буду я купувати тобі прикраси, — Відповів їй чоловік.

Сестра Лева наступні два тижні приємно ґеґотала нареченому на вушко. Завжди перевіряла страви на кухні, якість щоденного одягу, та попросила про прикраси знову.

-Не буду я купувати тобі прикраси, — знову відповів чоловік.

Сестра Лева понурилася не розуміючи що варто було робити.

Кінець уривка

-Нам потрібно до столиці, на нараду постарайся не пропити маєток, — сказав Леву його батько.

- У нас закінчилася вода, що мені ще пити? — спитав Лев.

-У нас вже три тижні воду привозять в діжках.

-Так що саме мені варто робити?

-Дивись, щоб нічого не вкрали, дивись, щоб прислуга працювала і перевіряй чи зайшло сонце.

Як тільки батько з братом поїхали Лев відразу вхопив прапор та пішов до стайні.

Брат, що повернувся по меча мовчки дивився на нього.

-Це я собі місце для похорону вибирати їду, — сказав Лев дивлячись на брата.

-З синьо жовтим прапором? — спитав брат Лева.

-Ну так, пшеничне поле і вода.

- У нас лев на прапорі зображений

-Давно?

-Років двісті.

Поїхавши далі без прапора.

- І коня я теж забираю, — сказав брат Лева.

Йдучи пішки й без прапора. Лев пішов до найближчого селища шукати грошей. 

-Вельмишановні піддані прийшов час віддавати податки.

Леву довелося тікати з того села, бо селяни з вилами не бажали підкорятися дворянській волі. Лев продовжив свої мандри через морозні землі та чумні міста через пустелі та гори, і отруївши невідомого дракона повернувся прямо до свого маєтку. В руках він тримав скриню, що була метр завширшки та набита діамантами. Лев склав ті діаманти та пішов спати.

Лев заснув та говорив з самим собою поки спав.

-І що будемо робити з грошима пан Лев?

-Наймемо собі армію, та збудуємо новий замок, щоб жити в ньому, та контролювати навколишні села.

-Може діаманти варто витратити на щось ще?

-Для чого? Села це ж просто маленькі замки хто живе в них вважається дрібнотою. Уся економіка побудована на цьому. В утопічному світі кожне село стане фортецею з каменю.

Тепер історія переноситься до наради, на яку зібралися вельмишановне боярство. Стукання ніг, звук рідини, що ллється та тепер ще й факелами жонглюють. Так це бенкет. Проте вкрай нудний бенкет, бо в усіх присутніх по десять пальців, на другий день святкування. І вино почало закінчуватися.

-Гаразд, досить мені ще до правління вертатися, — сказав наречений сестри Лева.

І тут відкрили таємний винний погріб…

У маєтку ж сестра Лева сіла на крісло, та дивилася у вікно. В одній з книг сестра Лева вичитала, що правитель разом з радниками збираються на наради, можливо вони приносять одне одному там задоволення, проте вона вирішила відвідати одну з таких..

-Східні провінції мають проблеми з постачанням тканин, — сказав один з радників сестрі Лева.

-І це щось важливе? — спитала сестра Лева.

-Наша економіка базується на виробництві одягу, — відповів радник.

Ага, тепер варто було дізнатися, що таке економіка, — подумала сестра Лева.

Проте враховуючи, що кінця грошей чи світу скоро не буде, нарада закінчилася, та почалося підготовка до жнив. Подивившись на своє золоте волосся сестра Лева засумувала. Та сьорбнула вина, бо і тут відер до криниці не принесли.

Хоч Лев та його сестра були в різних місцях вони пішли спати до своїх ліжок обшитих шовком в один і той самий час, під тріскотіння каміна, утопаючи в щасті

«Сподіваюся я завтра не проснуся» x2.

Може і не утопаючи.

Розділ 2 «Проходячи через темні нетрі щасливого життя»

-Я в повній халепі виявляється мій наречений не бажає нічого мені купувати, — сказала сестра Лева, своєму брату.

-Виявляється, що батько забрав ключі від скарбниці, разом з собою, а селяни прекрасно працюють без нагляду, як і сонце, — сказав Лев який був приїхав до сестри в маєток, бо у власному йому не було чого робити, — Кожному з нас потрібен план, давай як ми робили раніше придумаємо його один одному. Я почну, мені обридло постійно жити в цих злиднях, я перестав з дерев’яним мечем ходити пів року назад. Зараз коли мені дали право користуватися маєтком мені хочеться збудувати собі окремий замок і армію, щоб я міг бути справжнім дворянином.