"Еники-беники" або "Як я вибирала університет"

Вранці наступного дня прокинулась раніше будильника, адже сьогодні такий важливий день. 

Вже по дорозі до університету визначаюсь, що хочу вступати на перекладача англійської мови. І тут починаються справжні магічні речі. Вирішено було почати з педагогічного університету. Далі йшов аграрний університет та університет економіки і торгівлі. 

В педагогічний я подала документи на перекладача, на вчителя іноземної мови та на вчителя початкових класів. Хотілося, звісно ж, на перекладача, бо це, як-не-як, статус, престиж і взагалі супер-вау-круто. Так от, було сказано, що на перекладача і вчителя іноземної місць немає, навіть на контракт. І ми пішли питатись про місце на вчителя початкових класів. Вирішили розібратись з цим університетом, а потім з іншими. Як виявилося, тут мені були дуже раді. Вмовляли залишитися і обіцяли комфортні та гарні умови. Та так умовляли, що я вирішила залишитись. Подала документи саме сюди, а коли вже виходила з університету, підійшла жіночка і вибачилась, сказала, що то заглючив ноутбук і вони дуже раді будуть бачити мене в якості студентки-вчительки іноземної мови. Але я ж уже подала документи, тому подякувала і пояснила ситуацію. Після цього мені ще декілька разів дзвонили та писали на електронну пошту з університету економіки та торгівлі. І так мені сподобалося, до речі, як вони звертаються до абітурієнтів: "пані Майя". Якби мене не зацікавив педагогічний, точно пішла б в університет економіки.