Жив такий собі старенький дід, а призвище його було Забувайко. І всеб було нічого якщоб це було лише призвищем та тільки всі хто народжувався у Забувайко завжди все забували. Якось його бабці набридло що дід, сін,дочка та онуки все завжди забувають, і вона виришила піти до ворожки. Та подивилася на бабцю і стало їй жалко старенької і ворожка розповіла як зробити відвар з калини щоб вилікувати сімью забувайко від забувчивасті. Прийшла бабця до дому та каже діду сходи та зірви мені пучечик калини яка знаходиться біля озера між вербою та березою.
Йшов, йшов Забувайко подорозі бачить верба стоїть, та каже діду:
Сів забувайко біля верби відпочив, подякував вербі та пійшов далі по дорозі. Йде, йде бачить стойть береза, підійшов Забувайко до березі і каже:
Пожаліла береза діда дала свого смачного соку. Забувайко випив, поблагадарив березу, та пішов далі.
Йшов дід по дорожці довго,довго та ось бачить перед ним озеро. І каже йому озеро:
Забувайко незадумуючиь стрибнув в озеро, скупався трішки, вліз з води та ліг на березі видпочити. Коли Забувайко отямився та озернувся довколо то побачив биля озера три дерева стойть верба, калина та береза. Почав забувайко вспомінати щогож його сюди жінка послала, та нічого в голову нприходило, аж раптом зелена верба вітерем промількнула пере його взором:
Нарвавши вербі дід поквапився додому. Заходячи до хати Забувайко покликав бабцю та дав їй вербу.
І Забувайко знову пійшов по калину до озера. Йшов Забувайко тиеюж дорогою бачить верба стоїть, та знов каже діду:
Сів забувайко біля верби відпочив, подякував вербі та пійшов далі по дорозі. Йде, йде бачить стойть береза, підійшов Забувайко до березі і каже:
Пожаліла береза діда дала свого смачного соку. Забувайко випив, та пішов далі.
Йде дід по дорожці довго, довго та ось бачить перед ним озеро. І каже йому озеро:
Забувайко незадумуючиь стрибнув в озеро, скупався трішки, виліз з води та ліг на березі видпочити. Коли Забувайко отямився та озернувся довколо та побачив биля озера три дерева стойть верба, калина та береза. Почав забувайко вспомінати щогож цьоого разу його сюди жінка послала, та нічого в голову нприходило, аж раптом:
Забувайко підійшов до берези та попросив в неї її соку, а береза каже йому:
Прийшов Забувайко додому та знов кличе бабцю.
Виходить бабця з кімнати підходить до діда та питає:
Дає Забувайко бабці сік березовий тай каже:
І знов _Забувайко пійшов тією ж дорого, відпочив під вербою, випив сік березовий, скупався в озери потім видпочив на березі і отямувшися знов став вспомінати про що просила його бабця.
Відредаговано: 11.07.2018