Частина 4

Наступного дня всі думки були лише про гру. Дітей на жаль гра перевтомила, тож і в обговоренні вони вже не приймали. На відміну від нас з дружиною. Та  нових ідей не приходило. Тож взявши паузу в обговоренні, кожен займався своїми справами.

По полудню всією сім’єю вийшли на прогулянку, та заодно скупитись до гіпермаркету. Так як магазин знаходиться в декількох кварталах то і ходимо до нього пішки. Тож ми попрямували до гіпермаркету. Діти бігали попереду нас з дружиною, сміялись та грали в «доганялки». Неспішно прогулюючись та насолоджуючись прогулянкою вели бесіду на різні теми. Навколо нас бурлило життя. Багато людей кудись поспішали по своїм справам, та були й такі як наша сім’я, прогулювались та мандрували від магазину до магазину, різноманіття яких на проспекті по якому ми мандрували було вдосталь. Споглядаючи за цим дійством промайнула думка, чому б таку прогулянку не зробити ще й корисною? І знову ж таки розважитись грою. Тим більше що для цього, нічого не потрібно окрім настрою та бажання.

Перші поверхи займали магазини та установи, де одні торгували одягом, інші косметикою, різні банки, сервісні центри та інші бізнеси. Весь спектр різноманіття. Гарне місце для бізнес гри. Відразу народилась назва «Ділова мандрівка».

• Зая, – звернувся до дружини – здається я придумав нову гру.
• Ти це про що?
• Поглянь навколо, що ти бачиш?
• Тобто?
• Ну, що зараз відбувається навколо нас, та що нас оточує?
• Ммм… Ми йдемо по проспекту де багато магазинів.
• Так.
• Багато людей які ходять скупляються, а там он банк люди йдуть вирішувати якісь фінансові справи.
• Ага, точно. А ще он бачиш, - я вказав на магазин що продавав знаряддя для городників - є установи в які дуже мало хто заходить.
• Ну і що?
• А те, що чи був сенс в цьому місці відкривати саме цей магазин, може в цьому місці було б вигідніше відкрити який інший заклад, наприклад кав’ярню чи скажімо магазин взуття.

  І дійсно навколо було декілька магазинів одягу та жодного який би спеціалізувався продажом взуття.

• Так в чому полягає твоя гра? – Кристина не розуміла до чого я веду.
• А ми в неї вже граємо.
•  Тобто?

 Я розповів їй про свій новий задум. І отримавши позитивний відгук вже згорав від нетерпіння, щоб повернутись додому та прописати нову гру. Чим і зайнявся щойно ми повернулись.

 "Ділова мандрівка": у цій грі діти та батьки виступають як команда бізнес аналітиків, які мають здійснити "мандрівку" через різні "зупинки" - крамниці, банки, ресторани тощо. На кожній зупинці гравці виконують завдання, пов’язані з підприємництвом або бізнесом, які потребують вдосконалення. Наприклад  на зупинці "ресторан" вони мають розробити меню та залучити нових клієнтів. Або якого бізнесу бракує в даному місці, та як це в’яжеться з розташуванням в даній місцевості, які проблеми він вирішить, для якої категорії клієнтів він розрахований, та наскільки важливим для них це буде важливо. Тобто, у цій грі діти та батьки мають бути бізнес- аналітиками, які досліджують різні бізнеси та компанії, щоб дізнатися, як вони функціонують та як вони заробляють гроші. Гравці можуть досліджувати різні типи бізнесу, включаючи роздрібну торгівлю, ресторани, виробництво та інші. В грі діти та батьки аналізують те які продукти або послуги пропонуються, як вони цінуються, хто є їхніми конкурентами, та як компанії мають бути організовані, щоб успішно працювати.

 Ну от і ще одна гра є в нашому арсеналі. Я задоволено зачитав умови гри сім’ї.

• Класно.

За ради таких відгуків є сенс продовжувати вигадувати й надалі нові ігри. Та в нас залишалась ще одна не закінчена гра.