Частина 3

…

• І що потрібно робити? – запитала Кристина.
• Все просто. В мене є декілька ігор, скажімо так, не зовсім ідеальних. І вдосконалюємо будь яку з них  до тих пір, доки вона, нам всім не сподобається. Щоб гра стала такою, в яку ми всі разом з задоволенням в неї б зіграли, притому неодноразово, багато разів. Ось тримайте. - я взяв з стопки паперу по декілька аркушів та роздав дівчатам разом з олівцями.
• Ще не зовсім зрозуміло. Що мені з цим робити?

Здивування  поступово переростало в зацікавленість.

• Ну, ось, - почав я зачитувати - дивись, є така гра:

• Звати гру «Сімейне кафе». Гравці грають у ролі ресторанного підприємця та їхнє призначення є залученням клієнтів до свого кафе та підвищення доходів.
• Сюжет гри виникає в тому, що кожен гравець має своє кафе з меню, яке складається з різних страв, напоїв та десертів. Кожен гравець має початковий капітал, який може витратити на закупівлю продукції, приладдя та інтер'єр кафе.
• Гравці по черзі кидають кубик та рухаються по дошці гри. Кожна клітинка на дошці відповідає певному завданню. Наприклад, гравець може відвідувати постачальника та купувати продукти, витрачати гроші на рекламу кафе, купувати нове обладнання для кухні або організовувати спеціальні пропозиції для клієнтів.
• Крім того, гравці мають можливість виготовити нові страви та напої для свого меню, встановлювати ціни на свої продукти та відповідати на замовлення клієнтів. Клієнти з'являються на дошці гри випадковим чином, і гравці мають зацікавити їх своєю пропозицією та якісним обслуговуванням.
• При успішному привабленні клієнтів до кафе, гравці отримують валюту - гроші, які можуть бути використані на розвиток свого бізнесу. Гра закінчується через задану кількість раундів або тоді, коли гравці вирішують закрити своє кафе.
• Ця гра повинна в дітей розвивати навички планування, керування грішми та впливати на прийняття рішень, а також вивчення основ бізнесу та економіки. Гра має сприяти формуванню соціальних навичок, таких як комунікація та співпраця, тобто гравці повинні працювати разом для досягнення загальної мети.
• Для дошкільного віку можна використовувати спрощені правила та меню, щоб діти легко зрозуміли гру та могли грати без допомоги дорослих. Батьки можуть брати участь у грі разом з дітьми, допомагаючи їм розуміти правила та надаючи поради щодо кращого ведення кафе.
• У цій грі діти мають розвивати свою творчість та фантазію, вигадуючи нові страви та пропозиції для своїх клієнтів. Вони також мають навчитися працювати з грошима та вчитись рахувати їх, що допоможе їм зробити перші кроки у фінансовій грамотності.
• Усі члени сім'ї можуть брати участь у грі та складати команду, щоб разом змагатися з іншими гравцями та залучати більше клієнтів до свого кафе. Гра має стати чудовою забавою для всієї родини, де кожен може знайти щось цікаве для себе, незалежно від віку та інтересів.

Прочитавши вголос, та відкинувшись на спинку крісла я додав:

 - В даній грі потрібно щось добавити, змінити або прибрати. От наприклад, в грі є кубик. Я б його замінив на монету. Це буде як елемент вдачі, жереб. Або кафе замінити на магазин одягу.

• Я зрозуміла.
• Гаразд. Що ми маємо. Сімейне кафе, торгівлю продуктами, звідкись мають братись клієнти. Також є своя валюта та ігрова дошка.
• Добре а де ми будемо брати продукти для гри?

  Все з більшою зацікавленістю дружина залучалась до гри.

• Та що в нас іграшок мало?

  Я показав на корзину з іграшками.

• Там в нас іграшок, - я показав рукою над головою - і продукти є, і різні кубики, діти ж коли граються, то уявляють їх як різні страви…
• Ні. Ні. Якщо вже вигадувати гру, то вона має бути такою, щоб все входило в набір, без цих збирань різних незрозумілих предметів. – Кристина заперечила, при цьому смішно зморщивши носик. Я замислився. І дійсно, якщо вже вигадувати гру то вона має бути цілісною.
• Хм. Згоден. Дійсно з іграшками це щось не про те. То є у вас якісь пропозиції?

  В кімнаті зависла хвилинна тиша. Кристина разом з дітьми поринула в роздуми.

• А що, якщо добавити сюди «Крокодила» і «Магната»?
• Тобто взяти якийсь елемент з «Крокодила», а щось з «Магната»? – перепитав я дружину.
• Так.
• А що, так можна? – Адріанна підключилась до процесу обговорення.
• Доця. Навіть потрібно. Це називається трансформація…
• О, тоді дивіться. Я коли грала в «кафе» (маючи на увазі гру в смартфоні), там потрібно було збирати з різних продуктів якісь блюда, і потім продавала клієнтам. Ми також можемо готувати страви, продавати і заробляти ГРОШІ! - Адріанна зробила наголос на останньому слові.
• Тобто, перш ніж продавати продукти, потрібно їх скомпонувати з декількох частин? Добре, дуже добре. Це треба взяти до уваги.
• А я буду робити свою дошку. Зараз візьму намалюю дошку.

  Нарешті і Ніколь долучилася до процесу. Схопила олівці та папір та побігла до столу.

• Добре, покажеш потім.

  Я всівся зручніше в кріслі. Приємна хвиля задоволення пробігла струмком по тілу. Спрацювало. Гра виявилась цікавою, в всіх аспектах. Що ж, продовжимо.

• Отже, в нас буде ігрове поле, де буде доріжка розділена на клітини. А що в клітинах?

  Кристина з Адріанною знову замислились. Тиша знов заповнила кімнату.

• Гаразд. А якщо в клітинах розмістити продукти, які матимуть свою ціну. Або замість продуктів, прописати завдання. – почав я обговорення.
•  Нам потрібно все прописати. - промовила Кристина винирнувши з роздумів та взявши до рук олівця з паперами. В кімнаті розросталася атмосфера зацікавленості, підійнявся тон та наголоси обговорення.
•  Зробиш це?
• Так. Що пишемо?
• По перше ціль гри.