Частина 2.

  Одного вечора я звернувся до дітей та дружини які  позалипали в гаджетах:

• Давайте зіграємо в гру.
• А в що будемо грати? – Адріанна поклала смартфон на стіл. – Давайте …
• Давайте в нарди – Ніколь аж зістрибнула з дивану в напрямку шафи де лежали нарди.
• Ні, - я посміхнувся- зіграємо в дещо іншу гру.

  Розвернувши крісло від комп′ютера та всівшись навпроти дивану (це улюблене місце для всієї сім′ї), поглядом запросив всіх всідатись напроти мене. Еріка тим часом солодко сопіла в колисці.

• А давайте зіграємо он в ту гру, з карточками, – Ніколь продовжувала наполягати вказуючи пальцем на коробку з «Магнатом» - або, он в ту - лото.

  Я подумки гірко посміхнувся. Як же мало часу я приділяю своїм дітям. Так багато працювати, щоб створювати їм гарні умови для життя, але не даючи головного, уваги.

• Ні, зіграємо в дещо іншу гру. Давайте уявимо себе в ролі ВИДАВЦІВ. Тобто, всі ми є власниками одного видання. Ми всі директора і головні редактори одночасно. І перед нами є завдання вигадати гру. Яку ми повинні потім випустити в продаж. Але гра має бути такою, щоб нам було цікаво в неї грати всім.
• І нам також. – звернувся я до Кристини.
• І що треба робити?

…

  В цьому місці потрібно зробити невеликий відступ. Зрозумівши, що потрібно шукати гру, яка б навчала основам бізнесу і з позитивом відкликалась в підсвідомості, а для цього гра мала бути цікавою як дорослим так і дітям, я почав пошук на просторах інтернету. Багато часу я провів у пошуках намагаючись уявити себе на місці гравців тієї чи іншої гри, і … нічого окрім настільних ігор не знайшов. Так, знаходились рольові ігри для офісу, але вони були складні для дитячого розуміння. А головне не цікаві, навіть для мене дорослого. А це протирічило головній задумці – знайти гру, цікаву як для дітей, так і для дорослих. Та ще й про основи бізнесу. Ось тут я засумнівався. А чи вірно я вибрав напрям своїх пошуків, та чи правильно поставив перед собою завдання? Тож мені потрібен був більш чіткий план цілей гри, яких я хотів досягнути. Тобто:

1. Гра має бути інтерактивною. Враховуючи свій досвід батьківства, було зрозуміло, що дітям потрібна гра з активною частиною дій. Від довгого сидіння на одному місці діти швидко втомлюються. А це призводить до відволікання від процесу гри, а отже і процес навчання втрачає значення.
2. Гра має бути цікавою для дітей шкільного та дошкільного віку (тобто для обох своїх доньок).
3.  Гра має бути також цікавою, та розвиваючою для дорослих (адже я і себе сам мав намір перевиховувати).
4. По можливості в грі мають бути задіяні головні бізнес процеси :
   1. Пошук та оцінка проблеми, та варіанти їх вирішення;
   2. Бізнес планування;
   3. Взаємодія та командна робота.
5. Гра повинна навчати креативного нестандартного мислення.
6. Гра повинна навчати вірно розподіляти, та розпоряджатись коштами.
7. Гра повинна навчати вірно оцінювати ризики.
8. Кінцевий результат гри повинен бути обов′язково завершуватись винагородою, чиєюсь перемогою.

  Склавши такий план і більш чітко розуміючи свої бажання, переповнений бажанням як найшвидше найти подібну гру,  я поринув у роздуми. Поглинутий думками переглядав сайт за сайтом, гру за грою, споглядаючи провів години біля комп′ютера.

  І в цей момент мене осяяла думка – не можеш знайти, то створи гру сам. Таку, яка б підходила під всі мої пункти плану. Або хоча б під більшість із них.

 Адже можна взяти декілька ігор, об′єднати їх в одну, а потім вдосконалити її, ну наприклад разом з дітьми. А щоб це було весело та навчально, і сам процес потрібно оформити в гру. Тобто грати в гру – вигадай гру. СТОП. Так це саме те, що я шукав! Гра в якій задіяні майже всі пункти мого плану.

Тож швиденько накидавши чернетку з найпопулярніших ігор з інтернету та поєднавши їх між собою, я приступив до наступного пункту свого плану.