Віра + Арчі

Дні проходили малишечка росла. Ось вже й дійшло до першого слова - мама. Яка ж Віра була щаслива почувши ці слова. Ні разу ще не пожаліла, що має дівчинку.
Адам все ще не знав що в нього була донечка.
Одного літнього дня гуляючи в парку з Арчі, Віра зустріла хлопця. Він був не сам, а з дівчиною і дитиною.
-Привіт Віра!
- Привіт!
- Це твоя дитина?
-Так, моя.
- А хто батько?
- Це не має значення, вона моя.
- А що це за хлопець біля тебе ?
- Це мій чоловік, Познайомся це Артур.
- Ааа... То це його дитина?
- Так, його !Все нам пора, Лолу потрібно годувати.
Віра взяла хлопця за руку і пішла вперед відштовхнувши Адама.
- Навіщо ти це сказала? Що це за хлопець?
- Це і є батько Лоли. Але йому про це знати не обов'язково.
Віра йшла і думала про хлопця, як раптом Арчі взяв її за руку і сказав :Віро, я не знаю, як це сказати, але ти мені подобаєшся. І я тебе дуже сильно люблю. Ще з першої нашої зустрічі у селі.
-Що? Але ж ми друзі.
- Ні, я тебе люблю.
- Але у мене є дитина і...
-Нічого, я готовий її виховувати як рідну. Я Лолу дуже сильно люблю і дуже прив'язаний до неї. Перебиваючи дівчину сказав Арчі.
- Артур, я не знаю чи варто щось пробувати.
-А ти не думай. Поцілувавши дівчину сказав Артур. Дівчина відповіла взаємністю.
Час йшов, Віра вже була щасливою з Артуром. Як же хлопець любив дитину. Дівчина завжди була у салоні, а Арчі сидів з Лолою.
Ось настав цей день, день народження Арсена.
Віра вирішила зробити його не забутнім. 
Накрила романтичну вечерю, розставила свічки по кімнаті , розлила вино і чекала коханого.
Коханий прийшов пізно, з букетом квітів і зразу поцілував дівчину.
- А у мене для тебе сюрприз, ходімо в спальню.
Закривши очі хлопцеві вона привела його в спальню.
З днем народження, любий! Промовила Віра. Тобі подобається?
- Люба моя, я в захваті, мені ніхто ніколи такого не робив, я дуже приємно здивований. Я щасливий що ти у мене є і хлопець кинувся обнімати і цілувати дівчину.
Наступного дня Віра збиралася, як завжди у салон. Арчі мав залишитися з малишкою. 
- Люба, я піду сьогодні в торговий центр, Лолі потрібно купити нову калясочку .
- Навіщо? У неї ж і ця що є на погана.
- У нашої дівчинки має бути усе найкраще.
- Ну добре, дивися сам. Все я побігла, цілую ! Поцілувавши хлопця пішла дівчина.
Приїхавши в салон у неї був дуже хороший настрій, дівчина була безмежно щаслива, що поруч з нею чоловік, який кохав і її і її дитину. Як раптом її мрії перебив Адам, він припхався у салон.
- Звідки ти знаєш , що я тут працюю?
- Арсен сказав, ти забула що він мій брат? А ти не погано влаштувалася. Власний бізнес, чоловік новий, який виховує мою дитину.
- Це не твоя дитина, а моя.
- Ти хочеш сказати , що дитина від нього?
- Так, Лола його донька!
- Та що ти кажеш? Я все порахував, і вона не може бути його донькою. Це моя дитина!
- Ні, це моя дитина. Ти відмовився від мене, а це означає що й від неї.
- Я від тебе не відмовлявся, ми просто розійшлися і все. А чому якийсь не зрозуміло хто, має виховувати мою дитину?
- Це не зрозуміло хто, це людина, яка підтримала мою пропозицію і допомогла відкрити салон, це та людина , яка була поруч коли ти мене лишив. І він, а не ти був з донькою, коли я була на роботі. Такщо притензій ти не маєш до мене мати.
- Але ж я навіть не знав, що ти вагітна!
- А це щось би змінило?
- Так, я б тоді не пішов до іншої.
- Все що взгоріло, не повернути. Я вважаю, що розмова закінчена, а тепер йди, мені потрібно працювати.
Хлопець пішов не озираючись і дуже злий.
Дівчина закрилася у туалеті і почала плакати, адже вона все ще кохала його. А була з Артуром лише заради того, щоб її дитина мала батька.
- Як це важко, любити одного, а бути з іншим. Говорила Віра сама до себе. 
Весь день Віра була без настрою, прийшовши додому на неї чекав чоловік та донька.
Арчі приготував вечерю та хотів сповістити дівчині хорошу новину .
- Привіт, люба, у мене для тебе сюрприз, ходімо, я приготував вечерю.
-Я не дуже хочу їсти, піду у душ і спати. Вибач!
- Але ж я старався...
- Я сказала , що не хочу ! Крикнула Віра на чоловіка і пішла у ванну.
Після того не розмовляла з ним до ранку.
Зранку хлопець , сказав серйозним тоном. -В кухні на столі сніданок і подарунок для твоїх батьків. Я купив їм путівку на відпочинок на місяць. Відвезеш їм, скажеш що від нас двох. І залишайся сьогодні вдома з Лолою, я у салон. Гримнувши дверима хлопець пішов на роботу.
Дівчина дуже зраділа, адже її батьки завжди хотіли поїхати на відпочинок, але завжди шкодували грошей. Вірі було ніяково, адже вона розуміла, що образила хлопця.
І як вибачення, вирішила приготувати смачний обід і привести йому у салон .
На обід дівчина вже була в хлопця на роботі і просила вибачення. Хлопець пробачив і сказав що кохає її. На вечір вони всі разом поїхали до батьків Віри і віддали подарунок .