Новий знайомий - Артур

Стояв сонячний світлий день. Віра прокинулася з хорошим настроєм , відкрила штори , щоб сонце посміхнулася до неї і побігла вмиватися. 
-Доброго ранку, донечко, ти не забула що у бабусі сьогодні день народження? Зателефонуй їй. з красивою посмішкою поспішила нагадати мама.
- Доброго ранку, матусю. Ну звичайно, що я не забула. Зараз я вмиюся і подзвоню їй.
- І не забувай про, те, що сьогодні після обіду ми поїдемо її привітати. А перед тим, ти з татом поїдеш вибирати їй подарунок.
- Але ж сьогодні я планувала зустрітися з Агатою. Хоча... Добре мамочко. Через годинку зможемо поїхати. - З хорошим настроєм сказала дівчина.
Віра вдягнулася, привела себе до порядку, поснідала і виїхала з татом за подарунком. 
- Ну і що ми їй подаруємо?- Запитав тато.
- Як гадаєш великий букет з красивих квітів і дуже красива квітчаста скатертина порадують нашу бабусю?
- Це дуже чудова ідея, не забуваймо про святковий торт. -Вирішив нагадати батько.
- Ооо, тату, а давай торт я сама спечу ? Думаю їй буде приємно.
- Чудова ідея!
- Тоді давай йдемо все купимо необхідне для його випікання.
- Ходімо, але для початку знайдемо красиву скатертину.
- Ну добре ходімо.
Для тощо щоб знайти красиву скатертину Віра із батьком ходили по магазинам більше години. Але все ж таки вибрали найкращу.
- Ну все, тепер можемо йти до машини. 
- Ой, там Агата іде. Не бажаєш привітатися з подругою?
- Ну давай почекаємо.
- Привіт подруга, ти що тут робиш ? Що купляла?
- Привіт, Агато, в моєї бабусі сьогодні день народження і ми купляли їй подарунок. А ти чому тут?
- Мене мій Арсен кличе їхати з ним на відпочинок, на море. А я не Маю що вдягнути, ось і вирішила трішки оновити гардероб. Доречі, наші плани на сьогодні в силі? Посадимо сьогодні разом?
- Вибач Агато, але я сьогодні їду до бабусі і напевно залишуся на декілька днів. Там цікавіше. А коли приїду тоді і погуляємо.
- Ну добре, гарного відпочинку.
- Дякую. Ладно подруга, була рада треба бачити, але мені потрібно бігти. Я ще торт маю пекти. Бувай!
- Папа.
Віра дуже хотіла поспілкуватися з подругою, але їй набридло слухати про те, який Адам поганий, а Арсен хороший. 
Тепер щей на море їде, ще пару днів відпочинку маю. Думала собі дівчина.
Приїхавши додому Віра зразу приступила до торта. І він вийшов на диво красивий, такий стильний.
- Хм.. цікаво який він на смак? - Задумливо запитував батько.
- Ну все, поїхали, бабуся вже чекає. - говорила мама.
- Мамо, можна я залишуся на пару днів у бабусі?
- Ну звичайно доню, тепер у тебе канікули.
- От і чудово, піду візьму ще декілька речей та книг, щоб не сумувати у селі.
- Але ж ти мала зустрітися з Агатою начебто?
- Ні, Агата має їхати на море, тому зараз дуже зайнята. Я швиденько, зачекайте мене у машині. 
Цілу дорогу у село, Віра знову думала про Адама. І ніби вже й все пройшло , але всерівно згадувала його. Адже це любов з першого погляду і як, їй на той час здавалося назавжди. Вона все ще вірила, що вони будуть разом. 
Приїхавши у село дівчина обняла бабусю і обрадувала її тим, що залишається з нею на декілька днів. 
Старенька була дуже щасливою, почувши такі слова, адже жила сама. Чоловік її помер, ще під час Другої світової війни, а іншого не хотіла шукати, тому що кохала того. Ось так і до цього часу сама.
Батьки повечеряли і поїхали додому, Вірочка провела їх до хвіртки , поцілувала на прощання і повернулася до хати. Збираючи зі стола бабуся почала запитувати внучку про особисте життя.
Дівчина не дуже хотіла розповідати про ситуацію яка склалася, але все ж таки розповіла.
- Знаєте бабусю, я кохаю дуже одного хлопця. Я закохалася в нього з першого погляду і ми дуже схожі з ним. Він запросив мене на побачення і я погодилася, а потім він зник і досі не проявляється. А я думаю весь час про нього, бо дуже його кохаю і хочу бути з ним.
- Ех, донечко, ти ще не знаєш життя. Якщо він має бути твоїм , то повернеться, куди він дінеться? Ти головне бережи себе і не давай нікому в обіду. А коли появиться, а він обов'язково появиться, поговорт з ним, можливо у нього щось сталося серйозне, тому і не проявляється.
- Бабусю, всі так говорять, але я думаю, що він просто мене вирішив забути. Він дуже красивий і стильний . У нього напевне таких як я дуже багато .
- Люба моя, не кажи так. Не всі люди одинакові. Ти просто зачекай, а краще займи себе чимось щоб не думати про нього. І час швидко пройде .
Обнімаючи онуку сказала бабуся.
- Можливо , Ви і праві. Я спробую так зробити. Завтра я Вам весь день допомагати буду.
- Ех, дівчинко моя, роботи у мене дуже багато, а я вже стара і нічого не можу робити.
- Я Вам допоможу. Мені не важко, а Вам приємно. Давайте вже будемо лягати спати, я вже розстелила ліжко. Лягайте .
Ось так і закінчився важкий день у Віри. І вперше за довгий час з хорошим настроєм дівчина лягла спати. 
Наступного ранку дівчину розбудив півень, який ще із шостої ранку, горлав на ціле горло.
- Доброго ранку, бабусю! - Обіймаючи сказала Віра.
- Доброго онучко, ти вже прокинулася? Чому так швидко?
- Ой бабусю, не хотілося вже спати. У Вас так добре і зручно спати. Неначе у казці.
- Я дуже рада що ти виспалася, йди поїж, на столі сніданок вже готовий.
- Дуже дякую, рідненька.
Поснідавши Віра запитала що їй робити і бабуся сказала щоб дівчина пішла до магазину за хлібом.
Віра вдягнула своє плаття, заплела довгу косу і пішла до магазину. По дорозі додому вона зустрілася з дуже хорошим та гарним хлопцем, він запропонував познайомитися, але дівчина відмовилася, чомусь думала про Адама. Але хлопець вмовив дівчину і вона все ж таки сказала як її звати, куди і до кого приїхала і навіть дозволила провести її додому. Хлопець називався Артур і він запросив її прогулятися по вечірньому селі. Але Віра відмовила , сказала що буде дуже стомлена. 
- Мені дуже шкода, тоді давай завтра? 
- Ну завтра можна, я постараюся.
- Ура, ну тоді я зайду до тебе у 19.00
- Ну тоді до завтра.
- Бувай!
- Бувай!
Прийшовши додому , дівчина все розповіла бабусі . Старенька роповіла їй, що Артур дуже хороший хлопець і сказала щоб вона погоджувалася на прогулянку. 
Допомагала дівчина весь день, і яблука збирала, і картоплю чистила, вечерю навіть сама приготувала, тому була дуже стомлена. На вечір зібрала ще одяг, не давно постіраний з дроту і пішла лягати спати.