Зниклий хлопець

Заходячи додому Віра взагалі була сама не своя. Вона була в захваті від побачення та сюрпризу від хлопця.
Вона мріяла ,щоб швидше настав ранок і знову вони зустрілися.
Зранку до неї подзвонила подруга і сказала, щоб дівчина негайно прийшла чим швидше у коледж ( у неї були якісь проблеми).Віра схвильовано побігла у навчальний заклад. 
- Агато, дівчинко, що сталося , чому ти плачеш?
- Я не знаю чому, але він мене покинув. 
- Як? Чому? Яка причина ? Ти щось зробила?
- Ні, у нього тепер інша дівчина. Скажи, чим я погана? Що я не так робила? З сльозами на очах сказала Агата.
- Дівчинко моя, не плач. Він тебе не вартий. Ти найкраща. А хочеш підемо сьогодні десь відпочинемо? Доречі, в Олега ( одногрупника) сьогодні вечірка, давай сходимо? І доречі , така відповідь як " Ні" , не приймається. - Потішливо сказала Віра.
- Дякую тобі, за те, що ти завжди поруч. Ти мені , як сестричка. - Вже спокійніше сказала подруга.
- Немає за що, ти ж знаєш, я завжди рада допомогти. 
- Доречі, як пройшло твоє перше побачення? Як погуляли?
- Ой, подруго, це було найкраще побачення в моєму житті. Він накрив столик для нас на даху десятиповерхової будівлі. А потім ми ходили парком і дивилися на зірки, які заполонили літнє небо. Це було дуже круто, в мене ще такого ніколи не було. Я просто в захваті.
- Круто, я дуже за тебе рада. А цілувалися?
- Ну звичайно, як без цього. На кінець вечора він мене обняв і поцілував , ну і звичайно запросив на друге побачення.
- Вав, я так розумію ти тепер у нас дівчина зайнята ? З радісною посмішкою промовила дівчина.
- Хах, ну незнаю. Але він мені дуже подобається.
- Ну ходімо , перед заняттям ще встигнемо випити гарячої кавусі.
На заняттях Адама не було, тому Віра почала дуже хвилюватися, адже він їй нічого не сказав.
- А якщо у нього щось трапилося? А якщо він захворів? - схвильовано говорила дівчина.
- Ти пробувала йому зателефонувати? 
- Так, у нього відсутній .
- А смс написати?
- Також , написала біля 50-ти смс він не відповідає. Агато, а якщо з ним щось трапилося серйозне? Що робити?
- Не переживай, це лише один день . Може щось у сім'ї трапилося, або просто проспав. Все буде добре.
- Але у нас сьогодні мало бути друге побачення, як він міг так зробити? Може він вирішив втекти від мене?
- Так, візьми себе в руки. Не хвилюйся. А може він тобі сюрприз готує?
- Незнаю, не думаю. Він певне вирішив просто втекти від мене та забути мене. Але що я йому такого зробила? Я його навіть не знала. Зі сльозами на очах сказала дівчина.
Адам ні писав, ні відповідав на дзвінки до вечора. Віра до вечора проплакала в подушку. Ввечері до неї прийшла, ще зранку з розбитим серцем найкраща подруга.
- Віро, ти чого? Ти ще не готова?
- Тобто не готова, ти доречі чому така нарядна?
- Тобто, чому я така нарядна. Ти цілий ранок мене підбадьорувала і кликала на вечірку, а зараз коли я готова йти. Ти не готова??? Ні, дівчино, так не піде. А ну швидко пішла вмилася, прийняла душ і будемо наводити красоту. Вставай, давай.
- Агато, я не хочу нікуди йти, не заставляй мене.
- Ти хочеш залишитися єдиної подруги?
- Добре, добре йду.
Ах, якою красивою була Віра. Ще гарнішою ніж вчора. На вечірці вони були самі гарніші. Вся увага хлопців була біля них, але наші дівчата не піддаються ні на що. У слід лиш бачили стервозні погляди дівчат хлопців, які дивилися на них. 
- Дуже дякую тобі, що ти мене витягнула сюди, тут так класно і народу багато. Сказала Віра.
- Все для тебе рідненька. Дивися який хлопець сидить, ходімо познайомимося?
- Ні, Агато, ти йди, а я тут постою. В мене немає настрою для хлопців.
- Ну добре, не буду тебе заставляти, піду сама.
- Давай - давай, удачі. Я тримаю за тебе кулачки. Головне зроби так, щоб знайомитися почав він. І не піддавайся на його компліменти і запрошення. Все я чекаю. Іди, спину рівніше , голову вище. 
- Привіт, що така гарна дівчина робить на такій вечірці одна?
- Та чому одна? Я з подругою, але вона сидить там, на диванчику. У неї кіт помер, не хоче танцювати.
- Мені дуже шкода, я не знав. А як тебе звати, красунечко?
- Агата я, а тебе ?
- А як думаєш?
- Хах, ну я не збираюся вгадувати, як тебе звати. Це кумедно.
- Арсен мене звати.
- Приємно познайомися.Насмішкувато сказала Агата.
- Взаємно. А що ти робиш, наприклад завтра ввечері?
- Ну незнаю, думаю, що буду сидіти дома і читати книгу або переглядати якийсь цікавий , історичний фільм. 
- Не бажаєш скласти мені компанію, прогулюючись вечірнім містом?
- Ну незнаю, все можливо. Тільки якщо я виконаю свої справи.
- Виконаєш. Якщо хочеш, то я тобі допоможу.
- Ні, спасибі, я сама. На декілька хвилин замовкла дівчина , а потім сказала : ну добре , я згідна. 
- Ну тоді може запишеш мені свій номер?
- Ні, давай так, я не даю тобі ні номера, ні адреси . Я піду, і якщо ти дізнаєшся мою фамілію , а потім знайдеш мій номер, тоді я піду з тобою. А якщо ні, ну значить не пощастило пк на. Все , я пішла. Удачі. З надією на , те , що Арсен знайде все ж її номер телефону і вони знову зустрінуться, пішла Агата до Віри.
- Ну що рідненька, йдемо додому?
- Так, йдемо, але спочатку ти мені розкажеш, як пройшло ваше знайомство з тим хлопцем.
- Арсеном.
- Що?
- Ну його звати Арсен. Все пройшло класно і він запросив мене на побачення.
- То класно і як, ти погодилася?
- Ну можна сказати так, при умові, якщо він знайде сам мій номер телефону, а якщо ні, то не зустрінемося. Але я так вірю в те, що він знайде його. Він мені так сподобався. А як там Адам, нічого не давав про себе знати?
- Ні, появився в мережі, але я телефонувала, а він не піднімав. Все таки, я йому більше не потрібна...
- Нічого, не накручуй себе, завтра в коледжі поговорите з ним.
- А якщо його не буде?
- Я впевнена, що буде, все буде добре.
Ходімо, наше таксі приїхало.
Прийшовши додому, Віра все думала, що ж могло статися з хлопцем. Можливо вона йому дійсно більше не потрібна, а може з ним щось сталося? З різними думками провела ніч дівчина.
Агата також, всю ніч згадувала свого коханого хлопця, який її покинув. Всю ніч плакала та все ж таки вірила, що він до неї повернеться і все буде як раніше. Хоча одночас дуже хотіла побачення з тим високим красенем із клубу. Ось так і пройшло пів Агатиної ночі з думками про двох, зовсім на її думку різних хлопців.