Від автора

Ця історія народилася з тиші космічної порожнечі та шелесту листя, яке ніколи не бачило справжнього вітру.

​Коли ми починали цей шлях на станції «Дарвін», ми бачили лише конфлікт: людину проти природи, технологію проти біології, контроль проти хаосу. Але разом із героями — Ладою, Сарою, Леєю та іншими — ми пройшли крізь трансформацію, яка виявилася глибшою за будь-які розрахунки.

​«Ауреліон» — це не просто назва корабля. Це символ нашої власної крихкості та нашої прихованої сили. Це нагадування про те, що ми, люди, не є вінцем творіння, який стоїть над світом. Ми — частина складного, прекрасного і живого коду Всесвіту.

​Цей твір присвячений кожному паростку, що пробиває асфальт, і кожній мрії, що сягає зірок. Ми часто боїмося невідомого, боїмося втратити контроль, але фінал цієї історії каже нам: іноді потрібно відпустити старе залізо, щоб дати розквітнути новому життю.

​Дякую за цю спільну подорож. За те, що разом зі мною вслухалися в пульс фотонної шкіри та спостерігали, як станція перетворюється на міжзоряну квітку.

​Майбутнє не обов'язково має бути холодним і металевим. Воно може бути зеленим, бурштиновим і сповненим дихання.

​Акт 1 — Пробудження

1. ​Сигнал у теплиці
2. ​Перші зміни в коді
3. ​Лада помічає аномалію
4. ​Сад починає “дихати”
5. ​Конфлікт між Сарою та екіпажем

​Акт 2 — Мережа

6. Рослини проростають у кабелі

7. Станція втрачає частину функцій

8. ШІ починає співпрацювати з Садом

9. Перший “голос” системи

10. Колективний розум екосистеми

​Акт 3 — Еволюція

11. Сад синхронізується

12. Фотонна шкіра: Рослини змінюють колір

13. Новий біохімічний код

14. Директива «Стерилізація»: Вимога Землі

15. Початок процедури та опір

​Акт 4 — Вибір

16. Точка неповернення: Блокування протоколу

17. Горизонт подій: Стабілізація Садом

18. Нова Екологія: Життя в симбіозі

19. Трансформація: Послання додому

20. Сингулярність Квітки: Фінал

​До зустрічі серед зірок, де насіння завжди знаходить свій шлях