Даринчин Армагеддон

Епілог

Даринка йшла по внутрішньому двору університету назустріч Дані. Вони тепер бачились набагато менше, ніж раніше. Адже Даринка вирішила на останній рік навчання перейти до заочного відділення. Вона ще здалеку помітила, що Панченко стояв з якоюсь дівчиною, яку зі спини не було видно. Здається, Даринка її не знала. Розмова в них не ладилась і незнайомка різко кинулась геть, ледь не збивши дівчину з ніг.

– Обережніше, шановна! – Дарина посварила «дамочку», що безсоромно витріщила очі, побачивши її живіт. Невисока шатенка зиркнула на Даню, потім на живіт і знову на Дарину. Так, так, Даринка, нині уже Ясіна, наче кавуна з'їла. Вони з Сашею чекали на поповнення в сім'ї.

Незнайомка одразу ж зникла, так і не попросивши вибачення у Дарини.

– Даню, що за вискочка твоя знайома? – запитала дівчина, обіймаючи свого хорошого друга.

– Точно, що вискочка, – засміявся вголос хлопець.

– Так хто вона? – перепитала Дарина, роздивляючись Даньку. Який же він все ж кльовий! А ще симпатичний, не дарма дівчата за ним бігають!

– Попав я, Дарино, попав…

Проте Панченко не договорив, їхню розмову перервав Саша, що вирвався між заняттями на хвильку, аби побачити кохану. Обійняв її, пригортаючи до себе. Даринка одразу ж забула про що йшла розмова.

– Я так сумував, Даринко, – замуркотів, наче кіт.

– Ми ж кілька годин тому бачились, – відповіла дівчина з посмішкою, хоча й сама розуміла, що важко розлучатись навіть на декілька хвилин.

Даня стояв збоку та усміхався, згадуючи скільки ж він натерпівся від цієї парочки кілька років тому. «Невже і в мене буде так?» – подумалось хлопцеві.

А Саша тим часом відхилився назад, поклавши руку на круглий животик і так задоволено усміхнувся, що у Даринки серце на мить завмерло, а потім затріпотіло, як тоді. Вона почувалась такою щасливою, ніби й справді дотягнулася до хмар.

__________

Дякую моїм любим читачам за підтримку, відгуки та зірочки! Ви й уявити не можете, як я радію, коли помічаю нові прочитання книги! Також хочеться вибачитись за помилки, адже я не знаю ідеально української мови. А з приводу суржиків у діалогах — так було задумано, щоб книга здавалась живішою. Можливо, це й не 

Запрошую до прочитання нової книги з циклу "Юність — пора першого кохання", називається вона  "Не твоя кішка", це історія про Даню та дівчину з книги "Світі", яку теж пропоную прочитати, аби все було зрозуміліше.

 

Не забудьте поставити книзі вподобайку — автору буде приємно! А якщо підпишетеся на сторінку - плюсик до карми!:)

Ще раз всім дякую! До нових зустрічей, любі читачі!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше