Даринчин армагеддон
Передмова
!!!Фрагмент для ознайомлення!!!
Десь на задвірках дорослого життя ховалась вона — Юність. Перелякана, втомлена й виснажена важкими життєвими проблемами. Вона відчувала голод до безтурботності, змерзла від постійних протягів, що проникали крізь відчинені у світ відповідального, дорослого життя двері. А ще Юність сумувала... Про неї зовсім забули! Її час надто швидко добігав кінця! Їй хотілось, як раніше, переживати закоханість, п’яніти від ніжних поцілунків і тепла на серці, роздавати усмішки прекрасним незнайомцям. А ще метеликів у животі не вистачало. І морозива льодяного під час вечірніх прогулянок Хрещатиком. І...
Мало хто знає, що Юність із нами до двадцяти п’яти. Що вона теж жива і хоче відчувати тільки щастя, тепле та солодке серцю. Зазвичай її проганяють, щойно доводиться зустрітись віч-на-віч із першими дорослими проблемами: закінченням вишу, пошуком роботи, самостійним життям. Юність не перетинає цей невидимий бар’єр, залишившись по той бік стіни, позаду вже дорослої людини.
Але й буває так, що вона живе з нами завжди, змушує переживати ті почуття знову й знову.
Ті. Перші. Нестримні. Сильні.
Такі, що закарбуються на серці до кінця життя.
#347 в Молодіжна проза
#3684 в Любовні романи
#1669 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 05.03.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
