Глава 3.3. Га?

– Іване, якщо ти її хоч пальцем зачепиш – ти труп! Ти мене зрозумів? – мій друг розсердився.

Правильно, нехай захищає свою кращу подругу, він мені винен. За що? За все!

– Сам не гам і тобі не дам! Га?

Іван знову сказав своє бридке “Га?”. Постривайте-но…. А що значить “Сам не гам…”?

– Ти її не береш, от я й вирішив до неї підкотити! Ги-ги-ги-ги....

Іван бридко розсміявся. Ну і ну. Що за лози він плете?

– Вона моя подруга, а не річ якась, щоб її брати чи не брати. Спробуй ще раз так сказати й мій кулак зустрінеться з твоєю пикою. Андерстенд?

– Охолонь, друже! Вона мені подобається і все от! Я не збираюсь її лапати чи ще щось там, – мені здавалось, що Івана веселили власні слова.

– Мій кулак – твоє око, пам’ятай!

На цьому хлопці розійшлись, бо я почула стук хвіртки у Дімки.

Ну і ну! Ну і ну!!! Я кинулась до будинку і мерщій дістала з шухляди свій смартфон. Там уже висіло одне повідомлення.

МИРОСИНА: Дарино, як твоє побачення?

Я: Це не було побаченням! Він провів мене додому і все!

Даша: Ви цілувались?

Я: Ні, але мені здавалось, що він цього хоче. Дивний хлопець. Не думаю, що він мені подобається. Дивний.

Даша: Ти маєш з ним поцілуватись! Мені розказувала Оксана з 11-го А, що він чудесно цілується!

Я: Добре тобі говорити, ти ж уже цілувалась, ти знаєш, як воно. Мені бридко від одних думок про це! І відколи це ти спілкуєшся зі старшокласниками?

Я: Хоча ні, не відповідай, не хочу цього знати, я піду, прийшла мама. Маю до неї серйозну розмову. Уявляєте, Іван сказав, що в п’ятницю буде дискотека в школі. А я ще досі цього не знаю!

Пощастило моїм подругам, вони уже цілувались. І Мирослава, і Даша. Навіть відьомська трійця уже цілувалась. Ангеліні поталанило, перший раз вона це зробила з нашим старостою.

Даня симпатичний, носить модну зачіску і дружить з Деном. “Даня і Ден навіки” – так написано на задній парті. Ох же й отримували хлопці тоді за псування шкільного майна. Це не наша лінія між Антоном і мною, легесенько накреслена олівцем. Антон її, до речі, дуже часто стирає, щоб подратувати мене.

Я підійшла до мами та сіла навпроти неї за письмовим столом. У нашому домі є спеціальна кімната, де вона перевіряє учнівські зошити. Такий собі персональний робочий кабінет. Вона – учитель початкових класів, а заодно і заступник директора з виховної роботи – Фафлей Ярина Іванівна. Моїй мамі 38 років, але всі думають, що вона набагато молодша. Вона невисокого зросту, трохи менша від мене, має темне волосся, овальне обличчя і гострий носик. Її очі – темно-карі, шоколадні. Моя мама – красуня, вона у мене найгарніша і я її дуже сильно люблю. Якби я хотіла бути схожою на неї! Але я вдалась в бабусю. Всі говорять, що я просто її копія!

– Привіт, мам! Як твої справи? Є новини? – весело запитала я, відкривши зошит одного з маминих учнів. По клітинках розсипались одні каракулі, я аж скривилась. Невже ми теж так жахливо писали у другому класі?

– Новини є, аж дві! І обидві хороші! – розпочала мама, проте я змушена була її перебити.

– Ну про дискотеку я уже знаю, – сказала я гірко, – так боляче дізнаватись усе від сторонніх, – вдала, наче витираю сльози.

Мама розсміялась і погладила моє волосся.

– Тобі б в театр! – наголосила вона і потріпала мою щоку. – Другу новину хочеш дізнатись? Чи тобі можливо байдуже?

– Ні, ні, не байдуже! Цікаво, дуже цікаво! Я уже горю від нетерпіння.

– Можеш завтра брати мобільник до школи. Сьогодні на педраді ми прийняли рішення, що ви зможете носити їх до школи.

Я заверещала від радощів!

– Але! Але! Ви будете повністю відключати звук і вібродзвінок! Інакше забирають телефон і повертають після уроків. Зрозуміло?

– Так! Так! Ля-ля-ля-ля, – я протанцювала кругом столу, поцілувала маму в щічку і кинулась скоріш повідомляти новину друзям!

Я: А вгадайте що завтра буде на ранішніх зборах?

Щочетверга всі вчителі та учні збирались в спортзалі перед уроками. Вчителі повідомлювали нам новини та рішення педради, яка своєю чергою проводиться щосереди після уроків.

МИРОСИНА: Ти поцілуєш Івана перед усією школою?

Даша: Це жорстоко, Миросю.

Я: Не смішно, до речі! За таке й образитись можна.

МИРОСИНА: Гаразд, пробач, я перегнула трохи….

Я: Завтра, дівчатонька, можете брати свої мобілки. Нам дозволять їх носити в школу.

Посипались різноманітні емодзі – задоволені, радісні, ті, що сміються і великі пальці, підняті вгору. Прямо бум якийсь!

Я: Мені ще Дімці потрібно повідомити. Завтра поговоримо.

Я набирала повідомлення для свого друга, аж раптом телефон пискнув — прийшло повідомлення від незнайомого номера.

“Привіт! Це я, Іван. Не хочеш завтра повторити після уроків?”

Ох ну і що мені на це відповідати? Ну серйозно? Написати, що в мене досі в роті все болить від холоду чи просто проігнорувати. Я згадала слова дівчат про те, що маю поцілуватись з Іваном. Він, звичайно симпатичний, і зачіска його кльова мені подобається, але він….ну він не Ден, розумієте? Я не хотіла б, щоб це було вперше з Іваном… Але ж хіба в мене є вибір, га?

Я так і підписала хлопця в телефоні “Га?” І вирішила все-таки погодитись.

Я: Гаразд, завтра після уроків побачимось.

Га?: Чекаю з нетерпінням!❤

Сердечко? Він знущається наді мною чи що? Я відкрила пошук Google і ввела “як пояснити людині, що ти не хочеш її поцілувати”. Відкрила статтю і втупилась в текст. В ній автор писав, як поводитися після поцілунку і бла бла бла. А де ж про відмову від поцілунку? Я прогорнула нижче і вуаля. Описано декілька способів, як відмовити у поцілунках, коли людина не подобається.

1.Спробуйте не поводити себе так, щоб хлопець невірно розумів Ваше бажання. Не загравай до нього та не підтримуйте розмов про поцілунки.

Еееее… А загравати, це як? Типу підморгувати чи що?

2.Якщо Ви відчуваєте, що кавалер ось-ось спробує поцілувати Вас, не відскакуйте від нього як від змії! Краще подивіться йому в очі та заперечливо похитайте головою з досить серйозним (агов, не суворим!) виразом обличчя. Також можна швидко-швидко відвернути увагу партнера на щось, що діється навкруги.

Так, це я, мабуть, зможу. Ключове слово “мабуть”.

3.Спробуйте прихилитися до хлопця, взяти його за руку. Якщо простіше, дайте зрозуміти, що Ви дійсно насолоджуєтесь спілкуванням з ним і без поцілунків.

От що-що, а за руку я нікого брати не збираюсь! Якщо це не Ясін, звичайно...

4.Тактовно повідомте своєму другові, що Ви ще не готові в спілкуванні з ним до поцілунків. Якщо дійсно кохає (а іншого нам і не потрібно) то буде чекати, поки Ви не погодитесь.

Це звучить занадто банально. Ууууф. Таку пораду краще зітру з пам’яті.

5.Скажіть, що взагалі не любите цілуватися. В цьому випадку, якщо він спробує поцілувати Вас, мабуть, найкращий вихід — сказати йому "Гуд бай!" назавжди.

Сказати таке я можу, так! Це найгеніальніша фраза з усієї статті!

6.Ласкаво посміхніться, якщо відмовили в поцілунку, щоб хлопець не вважав, що він не подобається взагалі. Інтрига розвитку ваших відносин повинна зберігатися й надалі.

Ну в моєму випадку можна й не посміхатись. Не так він мені й подобається.

7.Можна постійно смоктати, наприклад, льодяник на паличці, коли Ви з ним — Ваш рот буде зайнятий, тому парубок не зможе поцілувати Вас.

Це взагалі ідея-бомба! Перед школою куплю їх з десяток.

8.На крайній випадок "можна згадати", що зовсім недавно ви їли піцу, часниковий соус чи якусь подібну гостру страву, та, хоча і чистили зуби, запах все одно зберігся, тому "тему" з поцілунками краще відкласти до наступної зустрічі.

Ну такого я не зможу й вимовити!

9.Якщо немає бажання цілуватися, то просто сказати, що не дуже гарно себе почуваєте сьогодні, нехай чекає наступного відповідного моменту для поцілунку.

Гадаю, це теж хороша ідея. А ще можна втратити свідомість і драматично впасти в багнюку перед самим парканом рідного дому.

Перед тим, як почати виконувати домашнє завдання, я відправила повідомлення Доніну.

Я: Завтра бери мобілу в школу, будем займатись криміналом.

Подумала і додала смайл, що підморгує. Для більшого ефекту.

Д.Д. Друг: Хммм…. Звучить заманливо.