Глава 3.1. Га?

Сьогодні у нас першим уроком фізкультура. Зараз я награюсь у футбол і мені байдуже, що тут багато хлопців. І байдуже, що тут також 10-й А.

Ой, мамочки! Чому сьогодні, в середу, в цей прекрасний день немає історії? Я б тобі відволіклася думками на Олександра Макаровича і все було б гаразд. Та кого я обманюю? Я не змогла цього зробити навіть якби всі уроки були б історією.

Вчора всі знову на мене витріщались. І Ден теж. Я кілька разів помічала на собі його погляд. Від того, що я стала такою популярною всього лиш за два дні мене навіть мутило. Не знала, куди мені подітися. Можливо, я змогла б відпроситись з уроку. Та Олена Олегівна, наш вчитель фізкультури, знає, що я здорова, що хоч в космос. Вона точно мене не відпустить. Що ж, доведеться виходити разом з подругами.

– А ви знаєте, що нашого історика дівчина кинула? – зашепотіла Даша нам, коли ми дістались спортивної зали. – Прямо на морі, коли вони відпочивали. Уявляєте, який там скандалюра був?

Даша засміялась своїм дзвінким сміхом і всі погляди повернулись на нас. На мене. Я знову в центрі уваги. Понад сорок пар очей дивляться на мене й оцінюють мій новий спортивний костюм. Тому що в старий я перестала влазити.

Я опустила погляд і ступила крок вперед, аж раптом по голові прийшовся удар м’ячем. На секунду розізлилась, а потім зрозуміла, що на мене всі досі витріщаються. Ну що за день такий?

Раптом переді мною з’явився Гордійчук Іван з десятого А.

– Ти в порядку? Пробач мені, я просто… Вибач, я зовсім не хотів… Давай я принесу тобі щось холодне? Га? – хлопець мило посміхнувся і доторкнувся до мого плеча.

Я застигла.

– А давай я тебе морозивом пригощу в знак вибачення? Га?

Я знаю, що мої щоки були червоного кольору до того, як Іван підійшов, а тепер я повністю стала багряною, як столовий буряк.

– Чувак, що ти витворяєш? – підійшов обурений Дімка. – Дивись, куди відбиваєш.

– Так, так, я саме вибачення просив… – Іван знову поглянув на мене. – Домовились з приводу морозива?

– Так, гаразд, наша класна кімната напроти вашої, – я спробувала видавити усмішку, мені здавалось, що рум’янець на обличчі не давав мені цього зробити, – зустрінемось після уроків.

Я потерла місце, куди прилетів м’яч і обійшла усміхненого Івана. Таке відчуття, що він лотерею виграв. Губи розтягнулись до вух, а однокласники штовхали його і присвистували.

– Наче печерні люди! Вдарив кийком і потягнув до печери, – пролунали слова з уст Ангеліни й спортзал миттю вибухнув сміхом.

Я зніяковіла. Як вона може такі речі говорити? Зміюка. Все, чого мені зараз хотілось – це втекти на край світу і кинутись у прірву. На очах з’явились сльози. Я озирнулась. Сміялись тільки відьомська трійця, Маринки з десятого А і та сама Поліна, в яку був закоханий мій друг до недавніх пір. Коли мій погляд впав на Дена, я оживилась. Хлопець примружив очі й пильно дивився на Ангеліну. Здається, комусь доведеться сьогодні почервоніти. Гадаю, Ден справиться і без допомоги свого брата.

Пролунав дзвінок і через мить зайшла Олена Олегівна. Ми привітали її хором. Через хвилину вистроїлись у довжелезну шеренгу і почався урок. Фізкультура – моє найулюбленіше заняття у всьому світі. Ну хіба що після фільмів з Генрі Кавіллом і музики Алекса Рікса*. Так, так, він у моєму ТОПі на 2-му місці відразу після чорнявого Супермена. Весь урок я бігала по спортзалу і забивала голи разом з хлопцями. З усіх дівчат наших двох класів, у футбол грали тільки я й Оленка, всі інші займались простим бігом або зарядкою. Слабачки!

Окремо хочу розповісти про нашу вчительку фізкультури Олену Олегівну. Їй 32 роки й у них з Миколою Павловичем тут справжня "Санта Барбара". Ой, скільки уже разів вони виходили на задній двір школи й репетували одне на одного, мов навіжені!

І як же смішно виходить! В Олени Олегівни прізвище Музичко, а в Миколи Павловича – Шевченко, ну прямо, як у нашого знаменитого футболіста. Учні часто жартують з цього приводу, що їм потрібно мінятися прізвищами! Ну і хохма! А ще говорять, що одного разу їх застукали за поцілунком! Прямо в школі, уявляєте? Ні стида, ні совісті, як то кажуть.

(*Алекс Рікс — вигаданий попспівак, що має мільйони прихильників)