Розділ 3. А хто сказав, що все просто?

Я, звісно, просила мене збудити. Але з ліжка вставати геть не хотілося. І як Афіна так легко встає, уже й пішла сніданок готувати. Я крізь сон натягую майку і зручні штани. Сьогодні мають початися тренування. Не в спідниці ж мені з лука стріляти. Поки я доповзаю на кухню, там уже стоїть готовий сніданок: вівсянка з апельсиновим соком. Добре, що я з дитинства звикла до подібного. Афіна посміхається:

- Сідай, я вже поїла, тому буду розповідати основи світобудови, поки ти снідатимеш. Підходить?

- Добре, хоча так складніше буде ставити питання. З набитим ротом, – посміхаюся. – І я так і не почала читати. Учора лягла з книжкою і так заснула.

- Нічого. Тоді слухай. Про основні кольори я тобі розповідала. Якщо доповнити, то золотий і срібний – кольори щастя. Різницю ти зрозумієш сама. З кольорами теж, ці знання тобі дасть Бібліотека. Мені здається, ти вже зрозуміла, що у вас виник зв’язок. Пояснюю далі. Ті, чия сила перевищує певну межу, зазвичай отримують крила. Ти бачила їх у Софії. Вона тобі трішки розповіла. Кожні крила особливі. Вони утворюють зі своїм власником особливий зв’язок, через який і дають розуміння того, які можливості відкривають. Також, звісно, існують різні види броні. Але Берегині Бібліотеки не бійці, тому це не основне. Головне, що ти маєш знати: якщо шансів не дати Хаосу завоювати Бібліотеку не лишилося, ти маєш знищити її. Знання, які тут є, можуть призвести до катастрофічних наслідків. Якщо ж хтось наближається до Бібліотеки, то наша задача перемогти противника і віднести якомога далі від центра міста. Виключення становлять Стражі Брами та вище керівництво. Останні зазвичай перед цим присилають лист. Ну це основне, що тобі по службі треба знати. Ще є питання?

- Є. Можеш розповісти, як влаштований Всесвіт. Я не бачу сенсу читати історію створення в шести томах. – Я вже доїла і з захопленням ковтала кожне слово.

- Звісно. Наш Усесвіт нагадує павутину. У центрі павутини лежить Джерело, яке ніби по павутині по певних шляхах дає енергію всім світам. Ми зараз знаходимося до нього близько – на другій лінії, якщо так можна сказати. Світи лежать на перетині ліній від Джерела і кіл, які розходяться від центра. Чим далі від центру, тим менше енергії туди доходить. Відповідно світи, які отримують більше енергії, більш заселені, а деякі навіть можуть її матеріалізувати. Чим далі, тим менше живого у світі. Без енергії не може жити ніщо живе. Так, як і наш, біля джерела близько знаходяться Живе Місто і світи перебування чорних і білих. Вони на першому колі від Джерела. Звісно, це не все, але більше нам знати не дають. Чим далі світ від Джерела, тим менше у ньому здогадуються про наше існування. Якась така ієрархія. Усіх це влаштовує. Я зрозуміло розповіла?

- Більш ніж. Я думаю, що решту при необхідності уточню в книжках. Що, тепер тренування?

- А тобі я дивлюся так і не терпиться? – Афіна розсміялася. – З чимось займалася раніше?

- Ну не те щоб. Але я хочу могти постояти за себе. Трохи ходила на стрільбу з лука і бої на мечах.

- Логічне бажання. Непогана база, у мене було гірше. Пішли. Залиш посуд, я потім приберу. – Афіна встала і повела мене по коридорах. Цей раз ми піднялися на другий поверх в абсолютно пусту кімнату. Стіни тут були злегка сіруваті, а підлога була застелена матами червоного кольору. Я задумалася: а зброя де? Але не встигла я його озвучити, як в Афіни в руках з’явився лук зі стрілами. Вона вручила їх мені та показала на мішені, які з'явилися на протилежній стіні. Я швидко примостила колчан зі стрілами за спиною і натягнула тятиву. Я й не розуміла, як цього не вистачало. Звичний рух і стріла розсікає повітря. Почуття огортає мене. Неймовірна ейфорія. Я закриваю на секунду очі, а коли відкриваю, то бачу ціль пробиту в десятці. Афіна посміхається:

- А якщо ускладнити задачу? – помах її руки, й цілі починають рухатися.

Я дістаю стрілу, прицілююся і відправляю до мішені. Не дивлячись на результат, я беру наступну та обираю наступну мішень. Третя стріла пролітає мимо цілі, але я не зупиняюся. Спочатку я промазую раз через два, але через кілька десятків стріл руки автоматично виконують роботу. Афіна зупиняє мене, коли я п’ять разів підряд не промазую. Лише коли наставниця показує легкий трюк зі зникненням і викликом зброї, і я тричі самостійно його виконую, я розумію, наскільки втомлена. М’язи приємно гудуть. Афіна задоволено посміхається:

- Ти прекрасна учениця. Йди в душ, а я приготую поїсти.

- Дякую, але попереду ще багато роботи. Ми обоє це знаємо.

- Трохи похвали не завадить. Тим більше зранку я отримала не найкращі новини. Пора пояснити тобі, що відбувається. Більше ні слова.

Афіна так сказала останні слова, що перечити їй не захотілося. Я швидко сходила в душ і прийшла на кухню. Вона вже встигла накрити на стіл. Я сіла і почала їсти. Через якийсь час Афіна таки заговорила:

- Варю, я знаю, що ти тільки опинилася тут, але, схоже, саме твоя поява викликала ланцюжок подій. По-перше, Стражі Брами з того ж часу не мають спокою. Вони вже декілька разів відбивали напади сил Хаосу, який не проявляв себе дуже давно. Причому атаки не стихійні, а сплановані. Складається відчуття, що чудовиська групуються навколо когось. По-друге, легенда, яку тобі відкрила книга. Існує пророцтво знайдене біля Джерела, що сили Хаосу нападуть знову, і Берегині Бібліотеки знов доведеться зібрати Дари разом, щоб відновити Баланс. При цьому їй доведеться проявити чистоту своєї душі та помислів. – Що? Я нічого не розумію.