Частина 3. Краадони.

З’явившись у Леардонії, краадони були вражені красою тутешніх місць настільки, що вирішили оселитися тут назавжди. Своєю домівкою вони обрали пустелю Ельжеур і заснували там королівство — Краадонію. Не відрізняючись зовні від звичайних людей, краадони мали одну особливість: коли вони оберталися на величезних птахів, їхні очі випромінювали блискавки, що не шкодували нікого на своєму шляху. Велетенські крила краадонів вселяли жах у тих, хто їх бачив. Гострі кігті міцно тримали здобич. Не було жодного народу, який би не відчув на собі руйнівну силу, що несла із собою їхня поява. Дуже скоро по всій Леардонії пронеслася хвиля смутку та страху.

Через розбій та грабіж люди-птахи швидко збагатили своє королівство. Король Краадонії, Савазгур Спалахливий, радів, дивлячись, як його воїни спустошують інші землі. Єдине, що не давало йому спокою, — це дари Альдаріни. О, він би багато віддав, щоб отримати їх! Багатства та влада, яку вони обіцяли, могли зробити його могутнім володарем всієї Леардонії. Та от біда — навіть вогняні блискавки краадонів були неспроможні зруйнувати ту невидиму стіну, що захищала землю магів віками. Проте Савазгур вмів чекати. Він не покидав думки, що прийде час, коли дари Альдаріни стануть його.

І такий час настав. Сталося так, що прогулюючись під стінами замку, король випадково почув тихий голос сина, який лише раз, піддавшись пориву почуттів, ледь чутно промовив ім’я старшої доньки Даролгора. Цього виявилося достатньо, щоб в його душі з’явилася надія. Здається, духи почули його благання! Тієї ж ночі Савазгур потайки простежив за сином і побачив, що Альдаріна дійсно впустила його у свої володіння. У це було важко повірити, але тепер король був упевнений, що без зусиль отримає те, що хотів. Савазгур потирав руки від задоволення — невдовзі земля магів впаде до його ніг! Тільки діяти він мав обережно. Якщо Булувар дізнається про його наміри, то може припинити зустрічі з чаклункою, намагаючись захистити кохану. І тоді вже йому ніколи не дізнатися, як саме королевичу вдається перетинати ту невидиму стіну: можливо, є таємні слова, про які він не здогадується?

Тієї ночі король не зімкнув очей, розмірковуючи, як краще вчинити. Вранці він покликав до себе Рагоура, якому довіряв як самому собі, і наказав йому не спускати очей зі спадкоємця престолу. Якщо станеться щось несподіване або краадон почує слова закляття, що відкривають вхід в Альдаріну, він мав негайно йому про це повідомити.