Частина 3. Краадони.

З’явившись у Леардонії, краадони були вражені красою тутешніх місць настільки, що вирішили оселитися тут назавжди. Своєю домівкою вони обрали пустелю Ельжеур і заснували там королівство — Краадонію. Не відрізняючись зовні від звичайних людей, краадони мали одну особливість: коли вони оберталися на величезних птахів, їхні очі випромінювали блискавки, що не шкодували нікого на своєму шляху. Велетенські крила краадонів вселяли жах у тих, хто їх бачив. Гострі кігті міцно тримали здобич. Не було жодного народу, який би не відчув на собі руйнівну силу, що несла із собою їхня поява. Дуже скоро по всій Леардонії пронеслася хвиля смутку та страху.

Через розбій та грабіж люди-птахи швидко збагатили своє королівство. Король Краадонії, Савазгур Спалахливий, радів, дивлячись, як його воїни спустошують інші землі. Єдине, що не давало йому спокою, — це дари Альдаріни. О, він би багато віддав, щоб отримати їх! Багатства та влада, яку вони обіцяли, могли зробити його могутнім володарем всієї Леардонії. Та от біда — навіть вогняні блискавки краадонів були неспроможні зруйнувати ту невидиму стіну, що захищала землю магів віками. Проте Савазгур вмів чекати. Він не покидав думки, що прийде час, коли дари Альдаріни стануть його.

І такий час настав. Сталося так, що, коли Савазгур прогулювався навколо замку, він випадково почув за стіною голос свого сина, який лише один раз, піддавшись пориву почуттів, стиха промовив ім’я старшої доньки Даролгора. Але цього виявилося достатньо, щоб у душі короля з’явилася надія. Здається, духи почули його благання! Тієї ж ночі він потайки простежив за своїм сином і побачив, що Альдаріна дійсно впустила Булувара у свої володіння. У це було важко повірити, але тепер король був упевнений, що без зусиль отримає те, що хотів. Савазгур потирав руки від задоволення — скоро земля магів буде біля його ніг. Тільки діяти він мав обережно. Якщо Булувар дізнається про його наміри, то може припинити зустрічі з чаклункою, намагаючись захистити кохану. І тоді він уже ніколи не дізнається, яким чином королевичу вдається перетинати ту невидиму стіну: можливо, є якісь таємні слова, про які він не знає? Тієї ночі король не зімкнув очей, розмірковуючи над тим, як краще вчинити. Вранці він покликав до себе помічника Рагоура і наказав йому не спускати очей з Булувара. Якщо краадон почує слова закляття, що відкривають вхід в Альдаріну, або станеться щось несподіване, він має негайно доповісти про це своєму королю.