Даріана, вийшовши,з маєтку,побачила,,подарок,для Андре,машина,яку подарувала,вона стояла, біля дому. Даріана,недовго думаючи,всіла в машину,і поїхала,до Андре. Постукавши,в двері ,відчинив ,Андре. Навіщо,ви прийшли,- запитав Андре. Я пригнала,назад машину, чому,ти не прийняв,від мене, вона ,стоїть на вулиці,і ти будеш,нею їздити! сказала Даріана. Мені, не треба,від,вас, подарунків, чому ви не розумієте,цього? сказав,Андре. Ну будь,ласка, - просила Даріана. Я збираюся ,виїжати,з цього,міста через ,вас я стомився пояснювати,вам- сказавАндре. Ти їдеш,ні будь ласка,не їдь-! просила Даріана. Та яке,ви маєте, право,мені,вказувати,що робити!-- вигукнув Андре. Ідіть, і більше,не приходьте, - сказавАндре. Гаразд Андре,я не буду до тебе,чіплятися,але,обіцяй,що ти залишишся,тут,- просила,Даріана. Гаразд,обіцяю, але машину,забирайте,у мене є своя, тому вона,мені не потрібна,-- сказавАндре. Даріана,їхала до дому. Тим часом,Лаура,розповіла ,своєму батьку,Данієлю про, подарок,тітки Даріани,для Андре. Прийшовши,додому,Данієль ,вже чекав,Даріану. Даріана,- гукнув Данієль. Так Данієлю,слухаю_ відповіла,Даріана. Навіщо ти це робиш, хто для тебе,Андре, чого ти нього, лізеш,ти поясниш мені?-- запитав Данієль. Ти ,про подарок,Андре, я це зробила, бо він, мені,подобається, - сказалаДаріана. Ти що ,внього закохана, Даріано, як ти можеш,він не для тебе,геть з глузду,з'їхала ! кричав Данієль. Що та як,ти міг про,таке подумати,,-- відповілаДаріана. Я ,інших,пояснень,не знаходжу, - сказавДанієль. Думай що хочеш,-- відповіла Даріана. І вийшла.