Даріана,позвонила, до Андре, Андре,підняв телефон. Привіт,Андре, це тітка, Лаури. Я б хотіла,з тобою,зустрітись,ти можеш? запиталаДаріана. Але навіщо? Що з нами,спільного? Тай хто ви така?. запитав, Андре. Будь ласка,я тебе прошу,благаю, просила Даріана. Ну,гаразд, я прийду- мовив Андре. Дочекавши,часу Даріана,вже чекала ,його,в барі . Андре,прийшов.Доброго,дня- привітався. Доброго,- відповіла,Даріана. Ну я слухаю,що ви ,хотіли. Я хочу, побільше,дізнатись про тебе,- відповілаДаріана. Навіщ? ну ти мені, подобаєшся. Яб могла,дати, тобі грошей! сказалаДаріана. Грошей, мені не треба,- відповів Андре. Скажи,допитувалася,Даріана,а в тебе,батьки,є ?. Ні,я виріс,в інтернаті,- відповів Андре. А ти хочеш,знайти,хоча,свою матір- невгавалаДаріана. Я ненавижу,її,якою вона,небула,за те що викінула,зі свого,життя, як непотрібну,тряпку.- сказавАндр. Від ,цих слів,Даріана,незнала,що відповісти.Мовчки,зігнула,голову. І роздумувала,про це. Мені,пора- сказавАндре.І підвівся.Ясно тихо,мовилаДаріана. Коли Адре,пішов,вона замовила,пляшку віскі, і почала, пити. Вонс ще довго,сиділа,за столиком,і запивала,своє горе. Нарешті,Даріана,підвелась,і хитаючись,з боку,в бік,пішла на вулицю. Там спинила,таксі,і поїхала,до дому,. Приїхавши,вона вийшла,і зайшла,в маєток. Данієль,побачивши,сестру п'яною, скипів. Ти напилась,як ти так,можеш?- Даріана,нічого ,не відповівши, пішла на гору,в свою,кімнату.