Минуло,20 років, за цей час,багато ,чого сталось,батько Даріани ,помер ,залишивши спадок ,вона ненавиділа його за те, що зруйнував її життя. Звичайно,вона закінчила ,школу ,а потім університет,. Тим ,часом її брат Данієль ,приїхав з навчання,з Європи ,одружився,і відкрив, свою ,фірму. А Даріана,,успадкувала,фазенді,від батька,і цілими, днями ,сиділа,в бібліотеці,,зі стосами,паперів,,відволікаючи себе,від гнітючих думок. У Данєля народилась дочка,Лаура, вона, виросла,і навчалась,в універі. Потім тітки,Марі,теж,не стало,як і батька. Усі вони,проживали,на фазенді,. За ці роки,Даріана поклялась ,собі , що ніколи не вийде,заміж. Даріана ,була красивою,жінкою,з витонченою,фігурою,,чорнявим,волоссям,тільки обличчя,завжди було сумне.І ніхто ,не міг зрозуміти,чому. Часто,Данієль,запрошував друзів,,у маєток. А Даріана,бачачи їх,намагалась їх,уникати. Поки брат,не звернув увагу. Прийшовши,до Даріани в кімнату, почав ,розпитувати. Я не про,таку сестру мріяв,ти розумна, вродлива,але що ,с тобою ?Чому ти не,усміхаєшся,чому уникаєш,моїх,друзів,один з моїх,друзів,закоханий,в тебе,а та ,втікаєш? Данієль,ти не маєш,права,втручатись- різко відповіла,Даріана. Одного дня Данієль,запросив Енріке, ,на фазенді. Даріана бачачи з вікна ,що якийсь чоловік,несе великий букет,квітів,швидко побігла,на гору до себе. Війшовши Енріке,Данієль,повів. на гору в кімнату,Даріани. Постукавши,Даріана відчинила,,Енріке,простягнув,,шикарний,букет,квітів,.Це тобі,Даріано,! сказав Енріке.Даріана глянула,холодними,очима,розвернулась,і підійшла до вікна, нічого не промовивши. Данієль мовив-. Даріано,що стобою,невже ти хочеш до кінця життя ,залишитись,одна? Енріке кохає тебе,,невже,не бачиш. Мені не потрібні,квітиЕнріке, я не люблю тебе- мовила,Даріана. Енріке мовив-. всеж таки ,я залишаю ,квіти,і розвернулись,зДанієлем і ,вийшли. Через,декілька,хвилин,зайшов,Данієль. Даріана,поясни чому ти так ,вирішила? Тому що,я вже,кохала але батько,зруйнував, моє життя. відповілаДаріана. Коли ти кохала,, я не пам'ятаю,щоб у тебе хтось був! сказав,Данієль. Це було, тоді коли ти навчався,в Європі,,20років, тому ,- мовилаДаріана. Даріано,що ти верзеш,,ти живеш,минулим,його немає,,не руйнуй,свого,життя. ,треба жити,майбутнім,,але це твоє,рішення, сказавДанієль і вийшов,спантеличений. Даріана, стояла,мовчки дивилась у вікно і почувалась,себе розбитою, вона думала,про. Дієго,і сина ,як боляче не знати ,про них,нічогт,подумала,Даріана.