2 частина, розкриття таємниці,

Минуло кілька, місяців, тітка ,Марі,запідозрила,Даріана,у вагітності,надто,часто,у неї була рвота.                            І з цією,думкою одного,разу вона запитала,Даріана, про це.   Даріані ,виходу не лишалось, і розказала,все як є.                                       І з цією,новиною, вона пішла,до Фернандо,який,був у бібліотеці.                                         Фернандо, ти нічого не знаєш ,твоя дочка вагітна,- ! закричала,Марі.    Що зірвався з крісла,Фернандо,  і стрімголов,помчав, в кімнату,до Даріана.    Влетівши, ошалешений, почав, трясти за плечі, і закричав.                                    Хто,хто цей,вилупок, хто батько дитини!-.  закричав,Фернандо, до Даріана.     Даріана ,незнала,що казати, Батьку,  будьласка не карай,його, це я ,це я вина. !   Кажи,! Кажи! хто?            кричав. Фернандо.   І вдарив Даріана, по обличчі, вона, впала .  Марі, почала,захищати.Брате, будь ласка,вгамуйся!  Даріано,скажи,хто ради бога? благала Марі.                  Даріана,бачачи що , немає виходу,Тихим,голосом, промовила,Дієго, тато ми одружимось-, от побачиш він хороший- благала,Даріана.     Фернадо, побіг взявши,пістолет,і помчав,добудиночка ,Дієго.               Дієго,якраз прийшов на обід, готував,їжу після ,важкої,роботи на фазенді,де рубав,банани,і носив,на своїх міцних плечах.    Влетівши, до Дієго, Фернандо, приставивши, пістолета до голови,Дієго, закричав,-Забирайся,геть,інакше я тебе,тут пристрелю!- Що я і моя дочка,більше,тебе не бачили,якщо появишся, я тебе  вбю ,ти зрозумів.!   І  до підлоги, прижав.    Дієгт розуміючи, в чім річ, лише,помахав,головою.                   Фернандо,вийшов, Дієго зібрав речі, і пішов з фазенди.  Фернандо, вернувся, і пішов пити вино,у свою,бібліотеку.  Даріана, плакала думаючи,якби мама ,була жива ,вона б її захистила.                                 Прибігши,до хатини,Дієгт, вона ,непобачила,його,Даріана,зрозуміла, батько вигнав,але чому чому не попрощався,не зачекав,яб пішла,разом,зним роздумувала,Даріана.                                                              Батько,вирішив,щоб дочка не розорила його,не ходитиме,в школу, а скаже, що Даріана, поїхала,вчитись,в Європу, так як його син, старший,відДаріани,вчиться,там.    Даріана по цілих,днях сиділа,у свої кімнаті, так пройшли,, місяці.    І настав час,народжувати, батько довідався, визвав,приватного,акушера. І Даріана,народжувала,вдома. Коли народився,хлопчик,Даріана,раділа вона, наложила,на шию ,золотий кулон, який дістався від, мами у спадок.   І була щасливою, нарешті вона ,стала мамою.                                                                Акушерка,забравши дитину,в іншу,кімнату.Батько Дарани,Фернандо, заплативши, її щоб акушерка,винесла дитину, з будинку,і відала, де інде. Так Фернандо,позбавився ,свого онука,.        Даріана ,прокинувшись, побачивши,що дитини,не має, почала,кричати Де моя дитина!  тітка Марі, повідомила,шо дитина ,батько віддав.  Даріано,тобі треба вчитись, ця дитина,б стала,обузою, а так нехай росте,в інтернаті.                      Ні,! благала батька, та він був ,не вблаганий.            Так,Даріана, втратила,має кохання, і свого новонародженого,сина.Про це ,вона,думала,кожного,дня і ненавиділа,батька за це.