38

І що мені робити? Ми з Розі маємо зустрітись за годину, а я зараз дещо не в собі, ці жахливі миті демона в люті ще досі викликають в мене дрижаки, але коли Ліран зрозумів що я не сприймаю їхні побиття як щось нормальне, поговорив з цілителем і мені дали заспокійливе, так значно краще.

Потім мені повідомили, звісно після погроз що я тут все рознесу якщо мені не повідомлять стан моїх друзів, що у Росса таки перелом двох ребер і пробита легеня, але це за допомогою сучасної медицини лікується значно простіше ніж у моєму світі, тому перейматись не варто, а я що? Я ж на заспокійливих, я не переживаю, у Лірана до речі значно глибші рани ніж я думала і теж перебите ребро, рани обробили і дали рецепт ліків що треба приймати, а я вся така спокійна поїхала до Розі на примірку вінчальної сукні, звісно після того як взяла з Лірана клятву, що він поїде в академію і буде відпочивати, хоча я і не впевнена що він стримає слово, останнім часом у нього додалось роботи, я зайняла багато його часу.

- Привіт люба, я така рада що ти зі мною!- Розі налетіла на мене з обіймами мов рожева хмаринка. Я так скучила за нею, за нею справжньою.

- Вітаю Мілана, рада бачити, я тішусь що ви з донькою все обговорили і Розалія простила тобі той вчинок,- а от тебе зміюко я була не готова бачити, Матільда!

-  Вітаю місфа Матільдо, я дуже ціную та люблю Розі і щаслива що вона про це знає, ну що ходімо міряти сукню, впевнена ти будеш найвродливішою нареченою яких тільки бачив світ.

Ми зайшли в гарно обставлений салон, чим би не керувалась Матільда, а явно не поскупилась і повела падчерку в дорогий салон, все навколо було оздоблене дзеркалами і ліпниною, а найважливішою прикрасою цього місця слугували сукні, чого тут тільки не було, і сукні з пишними спідницями, що одразу прийшлось до душі подрузі і просто лаконічні прямого крою, єдиною спільною рисою усіх суконь був колір, полумʼяно червоний. Як для мене це дещо дивно, але Розі пошепки пояснила що це символ того що наречена виходить заміж щоб віддати своєму коханому свою першу кров від ночі кохання. 
А мене це наштовхнуло на спогад що я мала дати Розі щось від… від… від наслідків не її помилки, а я зовсім про це забула, що ж робити? Аааааа!

- Що скажеш мила, що приміряєш першим?- спитала Матільда.

- Вітаю благородні місфи, перепрошую що довелось чекати, чи можу я вам запропонувати ось цю дивовижну сукню?- до нас підбігла дівчина консультантка, і показала неймовірної краси сукню, корсет був оздоблений явно дорогоцінним камінням червоного кольору, плечі та руки прикривала невагома майже прозора сіточка повітряної тканини, зібрана на запʼястку вишуканим манжетом на ґудзиках, а спідниця була просто пишна і без оздоблень, навіть мені сподобалась ця сукня.

Розі приміряла і… було гарно, але ефекту вау не було, хоча Розі вона дуже сподобалась і вона її відклала. Потім вона приміряла інші сукні, але «ту саму» знайти не виходило, коли Розі в черговий раз сховалась за ширмою Матільда почала неочікувану розмову.

- Знаєш, дуже очевидно що терпіти одна одну не можемо?

- Що? Чому ви…

- … але в нас є дещо спільне, ми обидві любимо Розі і бажаємо їй добра, просто знай це. 
Нас перервав вихід Розі, цього разу вона вийшла в пишній сукні оздобленій мереживом і закритим ліфом, тканина спідниці від середини і до низу була вкрита ніби градієнтом мілкими камінчиками, вона Розі дуже личила, проте зараз я могла думати лише про слова тої жінки, у неї дуже спотворений світогляд, з тими кого любиш так не вчиняють, не позбавляють волі, не підкладають під негідника, і не мріють вигнати з дому! То що ж це за любов така?

- Мені сподобались обидві сукні, як же мені обрати? Вони такі різні і такі гарні.- Розі замислилась,- о, я знаю, Мілана допоможеш мені?

- Звісно, а що від мене потрібно?

- Приміряй цю сукню,- Розі вказала пальчиком на той перший варіант що їй сподобався.

- Що?

- А що, так я зможу бачити одночасно дві сукні і зможу обрати.

- Ну добре…