Дар віщунки

37

- А це вже цікаво, і що ж у вас було?

- Ми цілувались з Діланом коли я тільки сюди потрапила.

- Та якби не нафантазувала собі, що я суккуб, то ми б вже давно були парою!

- Ти думала що він суккуб?- здивувався Ліран.

- По- перше, так, в моєму світі немає інших рас окрім людей, є лише  легенди і казки про них, і я подумала що Ділан суккуб, а по-друге, так, ти мені подобався, я і зараз маю до тебе теплі почуття, - Ділан якось самовпевнено посміхнувся, а Ліран зціпив зуби,- але Ліран став для мене особливим, я зараз не можу ідентифікувати що саме відчуваю, але моя душа тягнеться до нього, коли я побачила тебе Ліран щось в мені змінилось, я більше не могла думати про інших.

- О, так, я памʼятаю твої думки.- лукаво зітхнув Ліран.

- Тому я дуже прошу вас прийняти мій вибір, це важливо для мене, а зараз якщо ми все вирішили перейдімо до більш важливих справ.

Мені не хотілось затягувати цю розмову, бо я відчуваю себе так ніби йду по крихкому льоду.

- Всім привіт!- на кухні нас чекали Росс та Деміан.

- Привіт, вітаю до речі,- Росс мене обійняв, але я вже не відчувала від нього тої чоловічої зацікавленості, - хоч і трішки заздрю Лірану, - прошепотів тихенько Росс.

- Вітаю Мілана, Ліран,- хлопці потисли один одному руки.

- То почнімо обговорення, хто дізнався щось важливе?- запитав Деміан, а я тим часом намагалась не привертати зайвої уваги, краще я заговорю останньою, бо боюсь подальші обговорення стануть неможливими.

- Я був у травниці, як не дивно Матільда дійсно купувала збір для запобігання вагітності, але є один нюанс, вона купувала всі трави окремо, а ще в іншої травниці взяла трави від головного болю та болю в суглобах, і ще щось для продовження краси та молодості, але що характерно теж всі трави окремо, в теорії, якщо у неї є певні знання в травництві, вона могла б змішати їх таким чином щоб в результаті отримати щось що допомагало б їй контролювати Отто та Розі. - доповідав Росс.

- Це багато що пояснює,- коментував Деміан,- я в свою чергу помітив, що Роланд не змінив свою поведінку абсолютно, так само водив дівок, ідентифікували майже всіх, звичайні собі дівчата, дехто обружений, лише одна особа лишилась невпізнаною, вона затуляла обличча вуаллю і була в його плащі, але не думаю що це щось важливе,- ойой Деміан тобі не сподобається правда, - тепер ти Розі, щось вдалось дізнатись?

У мене аж в горлі пересохло, але Ліран мовчазним жестом легенько стиснув мою руку виражаючи підтримку.

- Почну з того, що мені вдалось поговорити з місфом Отто, і так сталось, що я відмовила його приймати настоянки що готувала для нього Матільда, знаю я вчинила не подумавши, але це нам допомагає, нас застала Розі і подумала, що я кручу роман з її батьком, зчинила скандал, але наступного дня ми з Ліраном до неї завітали і пояснили що вона помилилась, одним словом ми знову подруги.

- Це чудово Мілана, вона тобі щось говорила?- спитав Деміан.

Я зробила глибокий вдих і ніби перед стратою промовила цю страшну новину.

- Вона поділилась зі мною дечим важливим, одним словом, Матільда допомогла їй провезти ніч з Роландом, та невпізнанна дівчина, це Розі.

Хлопці зреагували миттєво, мене зняли зі стільця і засунули собі за спини, а потім намагались стримати оскаженілого демона, це було страшно, він гарчав пораненим звіром, поранив Росса, вони втрьох на силу могли його втримати, але вже за кілька секунд Росс та Ділан були запущені в політ поки стіна їх не зупинила, Ділан відключився, а Росс здається отримав кілька переломів і лежав не рухаючись, треба щось робити!!!

- Деміан! Зупинись! Ти їй потрібен чуєш! ТИ ЇЙ ПОТРІБЕН! Вона під впливом, це не її дії, але ми не знаємо що станеться якщо ти вчиниш самосуд, вона може постраждати, ти можеш зашкодити їй! Слухай мене, слухай мій голос, якщо ти щось відчуваєш до неї тобі доведеться опанувати себе! Якщо ти його вбʼєш вона може збожеволіти, дія того зілля дуже сильна, а такий випадок може назавжди травмувати її психіку!
Демон все ще виглядав жахливо, але після моїх слів завмер і просто важко дихав. Ліран тримав його за плече, він теж трішки змінився, але не лякав мене як демон.

- Ми її врятуємо, обов’язково чуєш, але не так. Я бачу твої до неї почуття і сподіваюсь вони не змінились, єдине що я попрошу у тебе, пообіцяй, що ніколи не нагадуватимеш її про це! 
- Це не її вибір, я даю слово що ніколи не дорікатиму їй, і нікому іншому не дозволю, про це більше ніхто не дізнається! А всі хто відкриє рота - помруть!- утробно прогарчав Деміан, але я вже бачила в його очах не скаженого звіра, а розсудливого чоловіка.- Пусти мене Ліран, я в нормі.

Ліран відійшов від нього і я побачила кров, Ліран був теж поранений, на грудній клітці хизувались глибокі рани від кігтів, а ліва рука була вибита і просто висіла.

- О Господи, вам всім треба в лікарню, як викликати лікаря???

- Тихо мила, все добре, ми витривалі і пара подряпин це не страшно.

- А я у тебе не питала чи це страшно, я кажу що вам терміново потрібна допомога ,-  Росс закашлявся і з його рота побігла кров, мабуть зламані ребра, я підбігла до нього,- ти як?

- Жити буду, але від лікаря не відмовлюсь.

- Я викликав спеціалістів, прийдуть через просторовий коридор. Вибачте хлопці, і дякую що спинили, Мілана права, я міг нашкодити Розі, я навічно перед вами в боргу.- Деміан вже виглядав нормально, але був пригнічений.


За декілька хвилин через портал прийшли декілька цілителів в червоній формі, Лірану одразу вправили  руку і оглянули рани, Росса погрузили на носилки і через просторовий коридор відправили в цілительський корпус, а Ділана привели до тями і діагностували легкий струс мозку, але йому ще пощастило що лише так, Лірану до речі теж порадили завітати в цілительський корпус, щоправда він відмовився і лише коли я надавила на жалість погодився піти, хай краще йому хоча б рани оброблять як слід, Деміан теж пішов з нами, а Ділану щось дали і відправили відпочивати.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше