30

Ойой, як невдобно получилось, ну це ж треба щоб саме Ділан опинився поруч в такий пікантний момент.

- Тут відбувається тренування, а що тут робиш ти це вже питання,- Ліран піднявся і подав руку щоб допомогти мені.

- Мілана, ми їдемо додому!- Ділан лютував, а я почувалась так ніби в дитячому садочку щось начудила і мене зараз мамця сваритиме.

- В чому справа Ділан?

- А справа в тому Мілана, що ти тут щоб навчитись керувати даром і допомогти Розі, а ти натомість стелишся під ректора академії!

Ого, оце його вштирило, такого я не очікувала. Я навіть не знала що краще відповісти, що це не його справа, чи що він не повинен так мене вичитувати. Добре що дар мови пропав лише у мене і у Лірана був привід виговоритись.

- Братику, невже ти справді вважаєш що Мілана забуде про подругу задля роману зі мною? Я знаю її не так довго, але навіть я розумію що далі провокаційного флірту вона не зайде.

- А чого не зайде?- от хто мене за язика тягнув, тепер на мене витаращились обидва дракони, тільки один був дуже злий, а другий дуже здивований, щоправда в очах Лірана я побачила ще й азарт.

- І взагалі, якщо це так терміново що ти прийшов по мене аж в академію то чого ми зараз витрачаємо час на балачки? Поїхали! Ліран, я ж можу залишити собі форму? Не хочу їхати в зіпсованій сукні.

- Звісно. - відповів Ліран

- ЩО?- одночасно з ним викрикнув Ділан, боюсь уявити що він собі там напридумував щодо сукні, але зараз не до цього, здається у нас намічаються збори.

- І я їду з вами.- спокійно сказав Ліран і повів мене за руку на вихід з академії.

- Тебе не кликали!

- У мене є деякі здогадки щодо вашої справи, і судячи з того що розслідування не просувається вам потрібен хтось зі сторони.

Ділан зле сопів йдучи біля мене і я вирішила взяти його за руку теж, щоб трішки розслабити норовливого дракона.

І як на зло почалась перерва і нашу трійку проводжали поглядами всі кому не лінь, ну все, тепер я офіційно гуляща дівка, на своїй репутації можна ставити хрест.

Квартира Ділана

- Привіт друже, не очікував тебе тут побачити.- привітався Деміан,- але я радий що ти прийшов, нам буде цікава твоя думка.

Ділан аж зубами заскрипів.

Ми вийшли на кухню і побачили там Росса, і я вперше за довгий час почувалась не зовсім затишно, в кімнаті зібралось одночасно троє чоловіків з якими я фліртувала. Щоб якось відволіктись я почала поратись по кухні заварюючи каву.

Коли біля кожного з нас стояла склянка з ароматним напоєм почалась розмова.

- Якщо ви не проти я почну, зранку я бачила видіння як Матільда купувала якісь трави і подумала що вона хоче опоїти Розі, а коли знайшла її в академії мої припущення виправдались, вона поводила себе не адекватно, сказала що кидає навчання і виходить заміж за Роланда. - почулось тріскотіння і в руках демона замість склянки залишились самі уламки, і весь її вміст вилився на дорогий достюм,- Деміан, з тобою все гаразд?

- Я його рррррозірву, і ту курву теж.- прогарчав демон, а в мене аж сироти побігли по шкірі і я рефлекторно підсунулась ближче до Лірана, Росс потивши це лише хмикнув, а Ділан знов зтиснув кулаки, я побачила як в нього заходили м‘язи.

Дякувати Лірану що він поводився так ніби не помітив цей мій жест, хоча може й дісно не звернув на мене уваги і переключився на Деміана.

- Агов друже, заспокойся, твій норов може зіграти з тобою злий жарт, потрібно продумати план дій а для цього потрібно мати «холодну» голову. Мілана сказала що поведінка Розалії змінилась за один день, природнім шляхом це б не відвулося, тому тут має місце отруєння. Її обпоїли, треба лише дізнатись чим і матимемо інформацію як припинити дію зілля. Що ти про це знаєш?

- Ми слідкували за Матільдою та Роландом, цей пес лише те й робить що дівок чіпляє, нічого цікавого, а Мадільда дійсно заходила в лавку з травами, але коли ми запитували у власниці що саме придбала мачуха, нам відповіли, що це простий відвар від позапланової вагітності. Звісно ж це брехня, але провести допит ми не можемо, бо розслідування не офіційне. - трохи заспокоївшись промовим демон.

- Це я можу взяти на себе, бос, якщо даєш добро я можу спробувати з нею поговорити. - запропонував Росс.

- Поговори, це зізнання дасть нам право діяти офіційно.

- Але дивно що саме зараз Матільда скористалась зіллям, вона могла зробити все одразу, але не стала, щось трапилось таке, що змусило її діяти жорсткіше,- поділився своєю теорією Ділан.

- Як я встиг зрозуміти Матільда не рідна мати Розалії, вірно Мілана?- спитав Ліран.

- Так, вони одружились кілька років тому, а що?

- Я думаю це якось пов‘язано, Деміан, місф Отто де Лей вдівець?

- Так.

- Є інформація які в них були стосунки з першою дружиною?

- З того що є можу сказати що вони кохали один одного, але мати Розі захворіла і згодом померла.

- А коли у цій історії з‘явилась Матільда?

- Давно ще, вони були близькими подругами з покійною. І коли перша дружина померла Матільда дуже підтримувала Розі та місфа Отто, здодом вони одружились.

- А тепер давайте пофантазуєм, чи могла близька подруга довести до смерті міслу де Лей задля того щоб відхопити собі багатого чоловіка.- промовив Ліран.

- Тереотично так, але до чого тут Розі? - Відповів Ділан.

- Точно сказати не можу, але вона чимось заважає Матільді, треба дізнатись чим саме.

Добре що Ліран з нами, тепер завдяки ньому ми маємо хоча б якісь здогадки.

Я піднялась зі свого місця щоб прибрати зі столу уламки які так і лежали купкою біля демона і мої очі затягнуло сизим серпанком, останнє що я відчула перед тим як поринути у видіння це сильні руки що підтримували і притискали спиною до тренованого тіла.

Цього разу картинки змінювались досить швидко, ось я бачу молоду Матільду з якоюсь жінкою дуже схожою на Розі, мабуть то її мама, ось вони знайомляться з місфом Отто, весілля, злі сльози Матільди, вона варить щось, кидає якісь трави, пригощає маму Розі, потім щось кидає в казан, якісь трави які одразу зникають, смерть матері Розі, Матільда в їхньому будинку плаче, місф Отто виглядає жахливо, ніби ця втрата вийняла з нього бажання жити, Матільда дає йому щось випити, потім знову, таких картинок було багато, місф Отто робить пропозицію Матільді.