16

Ділан

Нарешті вона отямилась, хоч я і намагався запевнити себе що мене це мало турбує, але коли вона не прокинулась наступного дня я почав нервувати, навіть зв'язався з цілитилькою щоб впевнитись що її стан нормальний, а після цієї розмови просто чекав, мені було важко зрозуміти що саме я до неї відчуваю, вона мені подобалась, особливо коли я її перевдягав, але чогось більшого не було, і бути не може, я поки не планую закохуватись, у світі ще так багато жінок обділених моєю увагою, не хотілося б їх розчаровувати.

На наступний день мені здалось я зрозумів що відчуваю, відповідальність, я все ж таки висмикнув її з дому в самому спідньому, по суті змусив залежити від мене, вирішено! Як прокинеться куплю їй деякі речі і взуття, а ще виділю кілька монет щоб могла сама щось купувати.

Щойно я прийшов до цього висновку Мілана ніби відчувши це прокинулась, вигляд мала наче задоволенна життям кішка, посміхнулась, потягнулась, а далі вона мене добряче так погойдала на емоційних гойдалках, ще ніколи я не зустрічав дівчини яка так відверто та щиро може говорити про свої бажання, я навіть встиг розізлитись на її емоційний випад в бік мого звіра, але коли вона видвинула свою шалену теорію про те хто я є, я не зміг втриматись і сміявся як ніколи, я ж чого так розізлився тоді, мій рід дуже пишався своїм внутрішнів звіром, ми доволі рідкісні істоти, а вона ще й носом крутить, але коли почув що я буцімто суккуб, все стало на свої місця, і чому Мілана так вирішила? Треба буде в неї якось поцікавитись, але це потім, мені хотілось її подражнити і я вирішив не видавати хто я насправді, так буде цікавіше.

Далі ми поїхали на зустріч з Розалі, я попросив її забрати мого друга, з ним же я домовився щоб приглянув за дівчатами поки я відійду у справах, я вирішив таки продовжити розслідування, але для цього мені потрібно оформити купу паперів, ще й не факт що мені дозволять копати під такий знатний рід, але поки Мілана була у відключці я все обдумав і зрозумів, що ця справа може бути цікавою.

Приїхавши в управління я перш за все зайшов в кабінет начальника.

- О, привіт друже, ти у справах чи просто зайшов привітати?- в кріслі сидів мій давній друг, ми навчались разом, він був демоном і не зважаючи на те що наші раси були не дуже терпимі один до одного нам вдалось побудувати дружні відносини.

- Привіт, я до Сіріуса у справі, але дуже радий тебе бачити, ти тепер працюєш у нас?- ми обмінялись рукостисканнями.

- А я тепер замість Сіріуса, його перевели, тому справу можеш обговорити зі мною,- оце так несподіванка, хоча чому я дивуюсь, Деміан завжди був більш гнучким, тому не дивно що тепер обіймає таку посаду не зважаючи на молодий вік.

- То от з чим тебе можна вітати, що ж я дійсно дуже радий за тебе, а з приводу справи, ти вже встиг ознайомитись над чим я працював?

- Щойно побачив список підлеглих почав вивчати твою роботу, і можу сказати що ти дуже добре виконуєш свої обов’язки, навіть дивно чому тебе досі не підвищили,- Деміан знову взяв в оуки папку що переглядав коли я увійшов.

- Ти ж знаєш який я буваю нетерпимий, до того ж Сіріус не любив коли я приймаю самостійні рішення без його узгодження,- це була правда, минулий начальник не терпів коли його накази не виконують, навіть якщо ці самі накази можуть нашкодити розслідуванню, або були не виправдано ризикованими для підлеглих.

- Я планую ввести трішки нових правил, але це згодом, то про яку справу ти хотів поговорити, я зараз трішки зайнятий, Сіріус до деяких своїх обов’язків ставився халатно і мені доведеться це все розгрібати, тому давай швиденько обговорим що тебе турбує і краще зустрінемось ввечері, у мене буде що тобі розповісти і що спитати,- у нього на столі дійсно було багато документації яку треба розібрати.

- Я розслідував справу замаху на вбивство, позов відізвали, але дуже схоже що «жертва» в зговорі з сім‘єю «злочинниці», у мене є інформатор який розповів деякі тонкощі, хочу розібратись у цьому, але не довсім офіційно.

- Не зовсім офіційно це як?- Деміан припідняв одну брову, а я заходив по кабінету з боку в бік.

- Офіційної заяви не було, але мене просили допомогти.- я зупинився і поглянув в очі новому начальству. Він дивився не відводячи погляд десь хвилину.

- А що ти з цього приводу думаєш, є необхідність ризикувати своєю репутацією? Ти маєш справу зі знаттю, якщо ти видвинеш їм підозру і ми ніяк це не поясним буде скандал, - демон говорив спокійно, але було видно що він перевіряє чи дійсно я вважаю за потрібне у це лізти.

- Я діятиму обережно, до того ж хочу попросити дозволу зробити свого інформатора моїм особистим помічником, у неї гарно розвинена інтуїція та є унікальна можливість отримувати інсайдерську інформацію.

- У неї? Ти ж не робитимеш це лише через жінку?- його погляд став більш проникливим.

- Ти знаєш мене давно Деміан, я ставлюсь до роботи відповідально і не сплутую свої захоплення зі справою.

- Дуже на це сподіваюсь Ділан, добрея знаю що у тебе нюх на такі речі, тому даю дозвіл на помічницю, але поки повноважень допитувати, проводити обшук чи ще щось таке у тебе не буде, доки немає доказів вини і немає офіційної заяви про скоєння злочину ти працюєш непомітно і якщо щось піде не так сам відповідаєш за наслідки, тебе це влаштує?

- Цілком, дякую Деміан, то побачимось ввечері? Я б міг більш детально тобі все пояснити, не для протоколу звісно. - я знаю цього демона досить добре, я можу йому довіряти. Варто розповісти більш детально про все що я дізнався, так будуть більші шанси на його підтримкц, а може й участь у розслідуванні.

- Звісно друже, я заїду.

Мої хороші, я вітаю вас з днем закоханих, бажаю щоб ваше життя було сповнене романтики та теплих почуттів❤️
І я дуже вдячна вам за підтримку та комендарі, це дуже цінно для мене!