12

- Не порівнюй мене зі шкідниками!- моя злість допомогла перенаправити мою енергію в правильне русло.

- Або що?- він знову притиснувся до мене і видихнув це мені прямо в губи, як він це робить? Чому я знову його хочу? Так не має бути. Сконцентруйся!

- Нічого, абсолютно нічого Ділан, з того моменту як ти вирвав мене з дому, я не маю нічого і нікого хто б заступився за мене, а тепер ще й за Розалі наглядати треба.- я опустила голову, мені було гірко від цієї правди, а ще дуже хотілось додому. Моєю щокою бігла одинока сльоза.

- У тебе є двадцять хвилин на те щоб освіжитись і перевдягтись, я дам тобі змінний одяг,- Ділан пішов на вихід з купальні, але в останній мемент повернув голову і додав,- я забрав тебе сюди і ти маєш знати, що не беззахисна, я зможу захистити тебе і Розалі.

Він вийшов а в мене була лише одна думка, а хто зможе захистити мене від тебе Ділан?

Ділан

Остаточно зіпсувавши мені ранок Мілана приймала ванну, а я намагався думати про щось огидне, бо збудження моє нікуди не ділося. Через декілька хвилин безуспішних спроб мною було прийняте вольове рішення, власноруч розібратись з «проблемою». Я пішов в гостьову купальню, а вийшов вже менш напружений, їсти хотілось шалено, але вчора я не встиг замовити сніданок, тому просто заварив тонізуючий відвар і під завивання власного шлунку чекав білявку. А вона не поспішала, я вже встиг допити як побачив Мілану з мокрим волоссям, вона була вдягнена в легку сукню яку колись лишила моя сестра і босоніж, але після душу пов‘язка на нозі повністю намокла і Мілана мов равлик лишала після себе мокрий слід, мене це розвеселило.

- Як нога?- не міг не спитати, у нас сьогодні було багато справ і не хотілось ще більше травмувати її.

- Вже краще, дякую, але потрібно змінити пов‘язку, у тебе є бинти?- вона була цілком спокійною, ніби вранішнього еротичного епізоду між нами й не було, але я вже знав що це напускне адже бачив її реакцію на мої ласки.

- Зараз, присядь поки, я принесу,- знайшовши аптечку взяв все потрібне для перев‘язки і присівши біля неї почав обережно звільняти поранену ніжку з мокрого полону.

- Я можу сама,- вона трішки знітилась, але ногу не забрала.

- Знаю я твоє «сама», не вистачало щоб ще щось собі доламала.- Мілана фиркнула, але змовчала, а я тим часом вже зняв бинти, палець був ще трішки припухлий і з синцем, але процес одужання вже запустився.

Я намазав рану заживляючою маззю і наклав нову пов‘язку, а після погладив гладеньку ніжку в районі литки.

- Ділан, будь ласка, я не хочу тебе дурити, ти справді прекрасний екземпляр чоловічої мужності, але зараз я думаю лише про те як допомогти Розалі.- саме зараз? Я правильно зрозумів, потім я все ж отримаю цю красуню в своє ліжко?

Мені багато не треба, лише кілька ночей.

- То я екземпляр?- вигнув брову і запитально глянув на неї з низу.

- Прекрааасний екземпляр,- її відповідь доповнювала ігрива посмішка.

Я лише хмикнув, і піднявшись допоміг їй піднятись.

- Я така голодна, може перекусим щось?- її животик теж видав голодні трелі.

- То мені тебе ще й годувати? Вкрай знахабніла.

- Ну чому одразу годувати, я й сама поїм, було б що.- вона проігнорувала мій випад і кульгаючи підійшла до холодильної шафи.

Відкрила дверцята і скептично оглянула вміст полиць.

- Не думала що ти харчуєшся винятково сонячними променями.-  закривши пусту шафу промовила вона.

- Не лише променями, ще сексуальною енергією, але ти сьогодні вирішила лишити мене без сніданку.

Вау, яка багата міміка, тут здивування, і злість, і роздратування і навіть якась образа проскочила.

- Не лише сьогодні, тому тобі краще повернути ту ким ти зазвичай харчуєшся! Щойно я зустрінусь з Розалі обов‘язково поверну цій щасливиці сукню.

- Невже маленький фамільяр ревнує, не варто мила, а щодо сукні, тобі вона більше пасує, тож вона буде не проти, якщо ти лишиш одяг собі.- я відверто провокував білявку, хай там що вона каже, але інтерес її був очевидний.

- Добре, дякую, лишу собі, то який у нас план дій?

Та що з тобою не так? Шойно ревнувала мене, а тепер знову як крижинка, що коїться в твоїй голові Мілано?

- У нас? - не можу її не чіпляти, вона так смішно морщиться коли я її провокую.

- Вчора в лікарні ти казав, що я свідок і у нас багато роботи, тому так, я хочу дізнатись який у НАС план дій.

- Зараз поїдем снідати, а потім викличем на допит Розалі і будуватимемо плани, мені ще треба дізнатись чому її випустили з-під варти.

Мілана

Боже дай мені сили пережити цей ранок, що б я не робила, але думки постійно повертались до нього, його губ, рук, можливо я й не буду проти провести з ним приємний вечір після того як Розалі буде в безпеці, але зараз не варто смикати звіра за вуса.

Я вийшла до нього в сукні що він мені дав, мене неприємно кольнуло що тут жінки лишають одяг, ми зазвичай так мітимо територію, залишаємо зубні щітки, шампуні, гребінці, але я звалилась на його голову лише вчора тому думати про інших його пасій сенсу не було.

Але коли Ділан повідомив що харчується сексуальною енергією я все зрозумілв, він суккуб, я колись читала про них, вони не можуть жити без цього, але мінус був в тому, що з цих же джерел я знала що таким чином вони скорочують життя своїм коханцям продовжуючи свою молодість, таке мені точно не треба, тому прийнявши вольове рішення я відмовтлась від ідеї зайнятись з ним сексом. І мені чомусь навіть легко це далось, тепер я сприймала його трішки інакше, він зараз для мене виступає в ролі істоти з якою не можна сваритись задля справи, аби не це я б вже давно накивала п‘ятами, не люблю всіх цих вампірів.

До того ж він постійно вказує мені на моє місце, називає фамільяром, але я вже не проти, аби тільки допоміг, а потім повернув мене додому.