Частина 37

Блодвен виринув з медитації як тільки відчув що Меліса знову кудись перемістилася.
- Що сталося?
- Схоже моя підопічна таки знайшла спосіб повернутися. Відпустка закінчена, мені треба повертатись.
- О,то он воно що.
Алтаір виглядав трохи розчаровано.
- Ну тоді удачі тобі у тому світі.
- Мг, спасибі.
Алтаір підвівся та схилив голову на бік.
- Ти ще завітаєш?
Блодвен піднявся над Алтаіром.
- Не знаю, думаю ти мене знайдеш якщо я буду тобі потрібен.
- Тиж знаєш що я не можу.
- Ну...це не мої проблеми. Але я подумаю.
- Дякую Блодвенмареінаріон.
Блодвен кивнув, за мить його силует розчинився в пустоті лишивши Алтаіра знову сам на сам з собою.
З'явився Блодвен у домі Меліси,і одразу помітив занадто велике скупчення людей. Серед них він встиг навіть помітити досить знайому особу. 
- Меліса,ану назад.
Блодвен митєво перемістився і опинився між Мелісою та Лаурою. Лаура відсахнулась і зробила кілька кроків назад.
- Ти...
Блодвен зупинився та оглядів людей навколо.
- Ні. Треба поговорити.
Блодвен схопив Мелісу за плече і митєво телепортувався у якесь поле. Меліса одразу  відбила руку Блодвена.
- Ти що твориш
Блодвен зхрестив руки на грудях і закотив очі.
- Тебе захищаю. Ти і близько не знаєш що то за люди.
Меліса почала сердитись.
- Я знаю хто вони. А от ти... Тобі я не впевнена чи можу вже довіряти. Ти покинув мене у чужому світі з моїм ворогом!
- Я тебе не покидав.
- О,та невже. 
Блодвен відвернувся.
- З початку я тебе шукав,але чомусь не міг зрозуміти куди ти перемістилась. А потім я лишився у пустоті на деякий час,ну і ти сама не погано впоралась.
- Це все звичайно дуже цікаво,але тепер повертай нас назад.
- Мелісо...
- Не Мелісай мені тут. Повертай.
Блодвен щось гаркнув але таки перемістив їх назад до дому Меліси.
Рамі сидів на лавці тримаючи у руках кішку. 
- Мася,кс кс кс
- О,так ось як її звати
Рамі підняв кішку над собою та зарився носом в її пузико.
- Мася Мася Мася.
Меліса підійшла та погладила кішку.
- Рамі, вірно?
Рамі кивнув.
- Де інші?
- Фелікс та Дейв сидять на кухні,а та дівчина що була з тобою...
Меліса перебила
- Лаура?
- Так,вроді вона. Вона кудись пішла. Книга з тобою?
- Так,хоч я і не розумію навіщо вона мені.
- Щож,ну тоді моє завдання закінчено. А в остальному я думаю ти сама розберешся.
Рамі підвівся та увійшов в будинок, Меліса послідувала за ним як раптом ззаду роздався голос Блодвена.
- У тебе не будинок а прохідний двір для всіх.
- Ой заткнись.
Раптом Блодвен став перед Мелісою загородивши прохід.
- На твоєму місті яб шукав куди поділася Лаура. Повір Мелісо. Вона на багато чого здатна.
-Я і так знаю де вона. Наше перемир'я закінчилось і вона просто шукала предлог піти. І я не бачу сенсу її шукати. Вона сама прийде. 
- Не будь така впевнена
- У мене є те що вона шукала.
- ?
- Книга. Тому я спокійна.
Меліса на носочках обкрутилась навколо Блодвена і обійшла його.
- Пішли до всіх.
Як тільки вони увійшли до кухні увагу Меліси одразу заціпило весьма незадоволене обличчя Фелікса а поруч стояв задоволений Рамі.
- Що сталося?
- Ось це
Фелікс вказав на Рамі.
- хоче нас покинути.
Рамі возмутився.
- не покинути а просто мені пора повернутися додому.
- У тебе нет дома.
- Є
- Пустота про яку ти розповідав це не дім.
- для мене дім. Дотогош,я тут був на завданні,і я його виконав.
Фелікс підійшов до Меліси.
- Ну може ти йому щось скажеш
- А що мені казати,це мене не стосується. 
Нарешті Рамі набридло чекати,він зробив крок назад та хлопнув у долоні, після чого буквально розтворився у повітрі. Далі все повернулося одразу на круги своя. Фелікс одразу поїхав додому, Дейв ще трохи побув але в скоре теж поїхав,а Блодвен...а що Блодвен,він більше нічого не говорив і знову зайняв своє місце на даху. Меліса ж після цього всього просто зморено звалилась на ліжко.