Частина 26

Міцні руки діставали ослаблене тіло Лаури з болота. Після чого чоловічий голос сказав.
- Верен знав що ви підете сюди. Мене прислали за вами, пані Лауро,пора йти.
Лаура лише безсило кивнула на знак згоди,хоч і знала що її буде чекати коли вона повернеться. Чоловік допоміг їй підвестися та повів до машини яка стояла досить таки далеко на дорозі,біля лісу. Дорога назад здавалося длилася вічність. По приїзду Лаура перевдягнулась та змила остатки болота зі свого тіла. Після чого пішла до кабінету де її вже чекав Верен. І він був дуже невдоволений. Варто було Лаурі лише закрити двері як він взбісився.
- Ти що собі удумала!? Миж домовилися що ти не підеш за тією дівчиною! А ти пішла,щей сама! А якби з тобою щось сталося? Ти хоч розумієш як ти ризикуєш!? 
Лаура спокійно сіла в крісло що стояло з боку. 
- Спокійно Дідусю,зі мною ж все в порядку. І я навіть дещо дізналася. Та дівчина маг. Вона змогла розгледіти що я маю два вида магії хоча я її не приміняла.
Верен вскочив з містя.
- То вона тепер знає хто ти?
- Ні,не знає. Як я зрозуміла вона баче види магії, але не вміє визначати яка чия.
- Ладно... Допустим. Щось ще є?
Лаура гордовито заявила.
- Так,я її досить глибоко розрізала ногу. Сподіваюсь що змогла задіти артерії. Так що є шанс що вона кілька днів нікуди з дому йти не буде.
- Добре,дуже добре. Тоді там ми її і візьмем.
Лаура здивовано глянула на Верена.
- Вибач,що ти сказав...?
- Я знаю що ти не припиниш свою охоту на неї. Тому уж краще давай разом з цим розберемося, ніж ти знову підеш сама,і постраждаєш.
Лаура вдоволено підстрибнула.
- Ура! Спасибі-спасибі-спасибі !!!
- Збирай людей. У неї страж. А те що у неї є магія теж все ускладнює.
- Ту вискочку я беру на себе. Цього разу вона не лише побачить мої сили,в ще відчує їх на своїй шкурі.