Меліса лягла у ліжко,Мася лягла поруч і почала мурчати. Коли Меліса заснула то знову опинилася в пустоті. Перед нею. знову постала сутність з її внешностю.
- Чого хотіла?
- Ну чого одразу так грубо. А раптом я просто хочу з кимось поговорити,знаєш як того тут бути одній і просто спостерігати за твоїм життям.
- Це не моя справа. Якщо це все що ти хотіла...
- Ні. Не все. Блодвен не все тобі розповів про себе.
- Ну і?
- Страж созданий не для служіння. Він не фамільяр. Тому ти не змусиш його тебе слухати. Як він і казав він созданий для бою. Тому стратегії і все інше він дотримується. Клинок який у нього збільшив твою силу,ти може цього не відчула,але я відчула. Пізніше розповім ще інформації. Але будь обережна з ним.
- Звідки ти знаєш?
- Поки тебе лікували я розпитала безликих про них.
- Зрозуміло. То я вже можу йти?
- Ні. Ще поповоду твого ока. Поки ти не вмієш володіти магією я можу активувати твої способності. То що?
- Було б не погано.
- Тоді вирішили.
- Стоп. А як ти це зробиш?
- Я і так у твоїй свідомості. Мені це не составить труда.
- Тоді добре.
Сутність зникла і Меліса знов лишилася в пустоті сама.
* З неї не варто пробувати щось випитати. Якщо вона не сказала зараз то не скаже ні за що.
#4849 в Любовні романи
#100 в Любовна фантастика
#1502 в Фентезі
#261 в Бойове фентезі
Відредаговано: 14.06.2026