Частина 10

Меліса прижала педаль газу та повернула руль у бік повернувши у поле,машина повернула за нею,вони гналися по польовій дорозі а Меліса паралельно в телефоні набирала номер Дейва, через кілька секунд він взяв трубку 
- Дейв,у мене схоже проблеми.
- В в тебе було таке що їх не було? Ладно що стреслось?
- Ой заткнись,кароче тут один придурок аварію мало не зробив і зараз преследує мене.
- І ти подзвонила мені? Ого а я та думав що ти зазвичай одразу вбиваєш.
- Ласточку свою я дряпати не хочу,мені водій потрібен живим,я дізналася цікаву для себе інформацію і раз за мною їдуть значить це те чого я не мала знати.
- Тоді на тобі прослушка...
- Тобто?
- Ну а як вони ще могли знати що ти там дізналася і те де ти.
- Може бути от тільки сумніваюсь,кароче що мені робити щоб зупинити машину і не убити водія.
- Пробий колеса і повір він далеко не поїде.
- Прекрасно,і як я це маю зробити!? 
- Меліс,яж знаю що ти завжди маєш при собі пістолет.
- Но у мене не безлім патрони
- Тоді цілься нормально а не як завжди.
- Кароче іди ти далеко і на довго.
Меліса відключила телефон і почала шукати під боковим сидінням пістолет,от тільки його там не оказалось.
- Так блять,де мій вершитель правосуддя? 
Машина ззаду знову почала її обганяти.
- Ну все,це була остання крапля.
Меліса повернула в бік і врізалась в машину,машина перевернулась і перекинулась кілька разів після чого загорілась, Меліса увімкнула задній хід  і від'їхала по далі через кілька хвилин перевернута машина взорвалась. Меліса дістала телефон та записала кружок Дейву де показала себе на фоні горящої машини.
- Пістолет я схоже дома забула а цей гандон зупинятись не хотів,ну і я його спинила.
У відповідь їй прийшло голосове від Дейла.
- Мда...тебе в штрафувальники брати не можна,хто не спиниться помре. Стоп в водій встиг взагалі втекти?
Меліса сфотографувала руку торчащу з вікна машини і підписала "Неа,не встиг" після чого відправила. Я знову отримала голосове.
- Тоді їдь давай звідти,туди вже поїхало два патруля.
Меліса вимкнула телефон та сіла в машину,з трудом але вона змогла виїхати на дорогу і як в нічому не бувало поїхала в сторону дому по дорозі розминувшись з поліцією.

Після того як Меліса розминулась по дорозі з поліцією вона поспішила додому поспішно написавши Дейву що буде сьогодні зайнята. Як тільки вона приїхала додому то їй подзвонив Фелікс але слухавку вона вже не брала. Голова гуділа, багато нової інформації, щей це переслідування і з верхи добило те що вона мало спала,тому зараз Меліса хотіла одного, відпочити. Вона зайшла у дім і замкнула двері,перевірила чи у Масі ще є корм і гупнулась на ліжку,останнє що вона пам'ятала це те як темна кішка здивовано підстрибнула після чого прийнялась тертися мордочкою до хазяйки,а потім...потім Меліса остаточно заснула. Наступного дня Меліса прокинулась на диво бадьорою і виспаною. Так,давно такого не було щоб їй було аж так добре,але нічого хорошого не буває просто так,Меліса глянула на годинник.
- ЙОПТ ТВОЮ ДИВІЗІЮ!!!
Від крику кішка яка лежала біля неї вскочила на лапки і защипіла. Мелісаж не звернула на неї увагу,її зараз хвилювало інше,на годиннику був час 15:24 а на календарі 9 жовтня,от тільки невеличка загвостка тут була,коли вона лягла спати було 
число 8 а не 9. 
-Виходить я проспала весь вчорашній вечір,ніч,і майже весь сьогоднішній день, оскільки у 16:00 вже темніло іти кудись не було жодного смисла тому  Меліса підвелась і попленталась на кухню готувати собі поїсти. Мася ходила всюди кругами та задоволено мурчала вона знала що їй щось перепаде і всеодно було чи це буде їжа чи піздюлей.
-Мася, перестань мазатись,всеодно нічого не дам, у тебе он,ще повна миска корму. В мій час взагалі коти були на вулиці і здобували собі їжу самі і хто як міг,а ти ось глянь,як королева живеш,і в теплі й любові,і їжа завжди є,живи та радій цьому життю. Алеж ні,тобі потрібно помазатись. Як тільки вона закінчила готову то гордо глянула на своє творіння, пересолений омлет і злегка підгорілі грінки. Мася вистрибнула на стіл і Меліса поклала біля неї шматочок грінки але Мася лише поглянула спочатку на грінку потім на Мелісу і зістрибнула зі столу.
- Ну от і жери свій корм,перебирає вона.
Меліса сіла і почала їсти свій шедевр 
- Ну подумаєш трохи підгоріли,не біда,їсти можна.
Коли вона відкусила шматочок грінки почувся хруст,але Меліса не звернула уваги і продовжила жувати поки не прикусила щось тверде,вона зупинилась і дістала твердий обєкт зі свого роту. Хвилинка тиші....обработка інформації...
- ТВОЮ ДИВІЗІЮ! БЛЯ!!!! ТА ЩОБ Я ЩЕ РАЗ ЩОСЬ САМА ГОТУВАЛА!!! ТА НУ В ЖОПУ!
В руці Меліси лежала зовсім нова пломба яку вона встановила буквально тиждень тому.
- Чотири тисячі коту під хвіст!
Мася осуждаюче глянула на Мелісу.
- Та я не до тебе....
Меліса підвелася з-за столу  і пішла у спальню,там у столі вона знайшла візитку свого зубного лікаря і подзвонила по вказаному на ній номеру.
- Але,слухайте, тут така справа...пам'ятаєте  буквально тиждень назад я до вас приходила на лікування зуба,так ось... пломба яку ви поставили випала...
- Прямо сама взяла і випала? Нова пломба? Сама?
- Так,не повірите але так.
- Мг,не повірю,я по моєму казала тобі нічого твердого не їсти.
- Так я нічого твердого і не їла.
- А щож ти  робила якщо тверде не гризла.
- Та так,просто хлібчик жувала.
- Ладно,упустим,ну тобі не дуже щастить,всі ближні тижні зайняті. Можу записати тебе на прийом через місяць.
- Добре,нехай хоч так. Дякую і до побачення.
- До побачення.
Меліса вимкнула телефон і сіла на ліжко.
-Ех....я вже задовбалась,все, можна віддохнути. 
Але не встигла Меліса і лягти як роздався дзвінок телефону,Меліса вимкнула дзвук. І через кілька хвилин почувся стук у вхідні двері,Меліса ліниво піднялася і пішла до дверей,відчинивши їх вона побачила Дейва,він стояв на порозі з дивним пакунком в руках. Він усміхнувся та заговорив.
-Привіт
-Пока
- Бачу не спиш
- Уже нажаль ні
- От і добре такий чудний вечір,чого спати
- А ти небось хочеш гуляти?
- Як прекрасно ти вмієш усе угадати.
- От значить іди вже звідси,гуляй,і більше проблем мені не доставляй.
-Стоп,ну яж до тебе прийшов :(
- Як прийшов так і підеш.
- А я дорогу назад не пам'ятаю 
- Ну тоді давай нагадаю
Меліса лопату яка стояла біля дверей і намахнулася нею на Дейва.
- Не потрібно,вже згадав 
Меліса опустила лопату.
- Тоді згинь з моїх очей щоб я тебе не бачила
Дейв підійшов і закрив Мелісі очі своєю рукою.
- Ти що безсмертний? Чи я пропустила фестиваль на якому роздавали по дев'ять життів?
- Ну тиж не хотіла мене бачити,от і не бачиш.
- Так знаю
Меліса з силою ударила його лопатою по спині а потім і по голові. Дейв гупнувся зі сходів і полетів на землю,а пакунок який він приніс розірвався і з нього випала кошача іграшка. 
- О,так ти до Масі?
- Ну типу так,тиж казала що вона свою улюблену іграшку загубила,і ось я прикупив аж цілих шість,а раптом якась сподобається.
- Ну ладно,заходь.
Меліса відклала лопату і потопала в дім а Дейв з горем пополам поповз за нею. Коли вони зайшли Мася невдоволено розглядала гостя.
- Мася глянь що тобі принесли.
Дейв поклав іграшки перед кішкою але вона не була в них зацікавлена і лише демонстративно відвернулася. А Меліса усміхнулась і вже несла гарячий чай.
- Щож,не пощастило,але нічого.
Меліса та Дейв пили чай і розмовляли,Дейв розповідав про завал на роботі а Меліса ділилася інформаціїєю яку здобула,але Дейв лише посміявся над її словами. Поки вони сиділи Мася неперервно гризла ноги Дейла але він терпів,і ось,вони нарешті прощаються, Дейв іде у виранду та взуває свої кросівки. Хвилина мовчання і тут Дейв вистрибує з кросівок.
- Та твоя кішка не нормальна! Та вона мене ненавидить!
Дейв знімав зіпсовані дивною субстанцією носки.
- Так про мою кішку ти язика притримай. І з чого ти вирішив що вона тебе аж прямо ненавидить? Так,просто,недолюблює.
- А це тоді що!?
Дейв вказав на зіпсовані кросівки і носки.
- А це недолюблюваня і прострочена рибка зробили свою справу.
Дейв уже не відповів,просто взяв кросівки в руки і босяком пішов до своєї машини попутно буркнувши прощання. Як тільки він поїхав меліса зайшла назад на кухню щоб прибрати стіл,і помітила що Мася задоволено грається з іграшками які приніс Дейв,вона задоволено мурчала і гризла,царапала і розривала їх у клоччя. А коли закінчила то підійшла до Меліси гучно муркочучи.
- Так чекаєш моєї похвали? Ну ладно буду чесна,я тобою горджусь. Він мене теж роздражає. І от поглянь,цеж вже не перший раз,я його і лопатою і просрочкою і просто нахрен посилаю,а він всеодно приходить. Ідіот якийсь.
Меліса прибрала на столі і нарешті сіла в крісло.
- Уявляєш,не подобається йому що я часто сплю.  Кароче я люблю спать а спать любить мене,ми не нерозлучні. Та і пізно вже, іду нарешті посплю.