Частина 2

Наступного дня з ранку вона через силу вилізла з свого тепленького та зручного ліжка, після чого швидко одягнулась та виїхала машиною з подвір'я та замкнувши будинок поїхала до поліцейського відділку де її вже чекав Дейв.
- Ей Меліс, ти все-таки приїхала.
Меліса припаркувалась та підійшла до Дейва 
-А у мене був вибір? Після твоїх дзвінків у ночі будь хто згодиться на будь що тількиб їх лишили в спокої та дали поспати.
- Ну і як, виспалась?
- Та де там,ніхрена.
- Ну по тобі видно,щож,то з чого почнемо?
- З початку я хочу поговорити з свідками в потім уже покажеш будинок.
- Добре,ну тоді давай за мною,я якраз усіх зібрав.
Меліса та Дейв пройшли в середину зданія де їх уже очікували четверо людей,як тільки ви зайшли вони всі вичікувально глянули на Дейва.
- І так, сьогодні з вами хоче поговорити наша Меліса,вона допомагає розслідуванню тому розкажіть все що ви знаєте.
Після цих слів Дейв повернувся до Меліси.
- Меліс,прошу, запитуйте що вам потрібно.
Меліса зробила кілька кроків у перед 
- Щож мені потрібно знати де і коли ви когось бачили.
Кожен з них розповів свою версію але між усіма було одне спільне ті силуети з'являлися в примерно одне врем'я.
Щож, цього мало але достатньо щоб зрозуміти що це дійсно призраки або і щось більше.
Після опитування свідків Меліса вийшла і пішла до машини по дорозі її наздогнав Дейв.
- Ей,куди ти так швидко!?
Меліса глянула на нього та зупинилась.
- Скинь мені адресу того першого будинку,скоро буде час коли вони з'являються,я не хочу це пропустити.
Дейв кивнув в через кілька секунд твій телефон пілікнув.
- Удачі там Меліс, якщо що дзвони.
- Мг...
Меліса сіла в машину та поїхала по вказаному адресу,припаркувавшись біля будинку вона стала чекати і через двадцять хвилин всеж у вікні замелькали силуети, Меліс схопила пістолет на випадок якщо то все-таки виявляться люди та зайшла в будинок,піднявшись на другий поверх вона нікого не знайшла але в кімнаті вітав дивний запах.Дим? Ні,це щось інше.Запах схожий на...ГАЗ!
Меліса зрозумівши що відбувається швидко ринулась до виходу але двері були замкнені.
- О,ну канешно,ну чого я вечно розраховую що все пройде гладко.
Вона схопила Табурет за з усієї сили завернула ним по вікну,вікно тут же розлетілось на дрібні осколки а Меліс швидко вистрибнула через нього як тільки вона опинилась на вулиці кілька секунд,і пролунав взрив,один з осколків поразив її в голову та вирубив.Пройшло не відомо скільки часу,але по відчуттям багато,прокинулась Меліса вже в лікарні. На голові та плечі були перев'язки.