Бонус

(Тут буде розказано про найголовніші, наймиліші та найсмішніші моменти між ними, які відбулись протягом тих чотирьох тижнів)

Обов"язково дочитайте цей розділ до кінця

   Одного разу на фізрі ми з ним йшли по залі поки деякі грали в футбол чи качали прес і розмовляли про одне дуже важливе діло.

- Та не переживай, все буде добре! - вже вкотре сказав мені той, та на душі все одно не ставало спокійніше.

- Лука, ти ж знаєш, що це для мене вперше?!

- Так, звісно, ти ж повторила це всього лише тридцять разів поки ми йшли з аудиторії в спортивний зал, а-ха-х!

- Смішно тобі?! Я хочу, щоб ти ставився до цього більш серйозно, бо це справді важливо для мене... Та що там, це важливо для кожної дівчини і хлопця.

- Розумію, а хто казав, що я не серйозно ставлюсь до цього? Не переживай, все дійсно буде добре!

- У тебе ж є досвід у... Кхем, цьому?

- Так - взагалі не вагаючись відповів той з легкою посмішкою, після чого мені стало трохи спокійніше.

- В сенсі?! Про що це вони там розмовляють? - почали перешіптуватись ті дічата, які близько нас качали прес, та на той момент я якось не звернула на них увагу, коли ми з Лукою проходили повз одногрупниь..

- Ти ж теж чула те саме, що й я?!!

- Так! Невже вони...

- Я взагалі не розумію чому ти так переживаєш, Мартусь, таке буває зі всіма)

- Ну та буває, але якщо це мій перший раз, то, звичайно, я буду переживати про це дуже сильно!

- Що-що-що вона каже?! Дівчат, ви це теж чули?!!

- Та ми вже десь п'ять хвилин так спостерігаємо за ними! Вони закінчили нормативи раніше за інших і просто ходять та так легковажно й неприкрито розмовляють про... "Це"?!?

- Я б на твоєму місці і зовсім не переживав, бо твій перший раз буде саме зі мною, хе-хе-хе!

- Ой-ой-ой, які ми самовпевненні раптом стали!

- А-ха-ха-х, ну, а що? Бо є чим пишатись – ухмильнувшись, відповів той.

- Ой та невже-е-е? Покажеш мені чим? – теж ухмильнувшись перепитала я.

- Звичайно.

- Коли?

- Капець, що вони тут влаштули?!

- А-ха-х, невже у них реально буде те, про що я думаю?!!

- А я знала, я вірила! А-ха-ха-х, я недарма їх шиперила з самого початку!

- Та я теж, але ніяк неочікувала, що вони будуть так не тихо говорити про "таке", а-ха-х!

- Коли? Хм, та хоч сьогодні – продовжив говорити той.

- Впевнений?

- А чому ні?

- Ну, для початку варто сходити в магазин і купити все необхідне, інакше сам розумієш. Але я не піду. Це купиш ти!

- А-ха-х, окей-окей, залюбки!

- Але хочу зазначити, що навіть це нічого не значить для нас, Лука.

- Що ти маєш на увазі?

- Навіть після цього все все одно залишиться так само, таким, яким і було між нами.

- Хех, ну, я очікував таких слів, тож не скажу, що здивований, але просто хочу сказати: рано чи пізно ти зрозумієш, що це все між нами було не по-дружньому)

- Ох, ти знову мене бісиш!

- О-о-о-о-ох, дівки, та вони реально хочуть зробити це!!! – шепотом, задихаючись від радості, пропищала одна з них.

- Та-а-ак!

- Та ще й "по-дру-у-ужньому" зробити хочуть!

- Ох, та, що дивуватись, я й іншого від Марти чекати ну просто не могла - закотивши очі, відповіла інша з них.

- Хм, пані, вас бісить правда? - хитро ухмиляючись сказав той, наблизившись до мене на кілька секунд обличчям.

- Твоя "правда" так! - відповіла я, продовживши йти далі.

- Невже із будь-ким з друзів ти могла б зробити це?

- Ох, ну чом ти пристав до мене із цим?! Якщо так продовжиш, то я вже пожалкую, що погодилась на це з тобою!

- Ох-х-х, окей, все, ми просто друзі, якщо тобі спокійніше стає від цієї фрази, але при тому ти готова на все, то, добре, я буду повторювати її знову і знову.

- А-ха-х, нарешті ти почув мене! - з посмішкою вимовила я.

- А-ха-ха-х, чули? Вона навіть "готова на все"!

- Але шкода, що ми ніц не побачимо! А-ха-ха-х!

- Я здається скоро не витримаю і крикну їм прямо зараз "годі балакати вже! Просто йдіть і зробіть це, а не дражніть нас!"

- Що?! А-ха-ха-х, ні, не смій! Буде так ніяково!

- Але ж вони ніби самі напрошуються на це!!! - ледь не проскигливши, відповіла вона.

- Короче, значить ми все вирішили і почнемо сьогодні.

- Та сьогодні, то сьогодні, але, Лука, коли ми закінчимо?

- Не думай про таке, це не найголовніше в цьому.

- Ах, ну, окей... Проте, не думай, що якщо це вперше для мене, то я багато чого дозволю тобі! О, ні-і-і, навіть не надійся!

- А-ха-х, та я й не сподівався взагалі, але впевнений, що тобі сподобається і ти захочеш повторити)

- Ні, з тобою точно ні! І інший раз з кимось другим буде в мене!

- Що?! Як ти можеш так впевнено це заявляти? - трохи жартівливо награним голосом запитав той.

- А отак і можу, ха-ха!

- Ну я буду завжди ніжним з тобою, обіцяю, а хтось інший не факт.

- Що?!? Він сказав, що буде "ніжним з нею"?!? Ну все, я більше так не можу!

- Ні-ні-ні, Катя, мовчи!

- Циц! Ей, ви! Замість того, щоб так довго та нестримно про це говорити, чом би вам вже не відпроситись з пар, бо бачу настільки вже вам не терпиться зробити дещо, що не замовкаєте про це вже цілих десять чи п'ятнадцять хвилин!

- О, ні... Що вона зробила... - сказали деякі дівчата та закрили обличчя руками, а інші з неприхованою гігантезною посмішкою вишкірились на нас очиськами, уважно стежачи за нашою реакцією на ці слова.

   А ми спершу застигли та з повним нерозумінням ситуації дивилися на них.

- Що? - майже одночасно запитали в них.

- Що? Ви серйозно?! "Що"! і це все, що ви можете сказати?! Блін, обідно навіть якось, а я вже такої реакції чекала та так ржати приготувалась...

- Так, я не розумію, про що ви? - питаю я, дивно дивлячись на них.