«данвічський жах»

Розділ 3. Пісня якої не мало бути

Запізно.

Це слово ще довго стояло в повітрі після того, як голос замовк.

Рейвен повільно підійшов до сцени.

На підлозі лежала стара книга.

Її обкладинка була майже повністю чорна, без назви, без автора. Лише посередині виднівся дивній символ-

коло, перекреслене п'ятьма лініями.

- Тут її не було, - прошепотіла Ліра.

Рейвен нахилився й відкрив книгу.

Перша сторінка була порожньою.

Друга- теж

На третій з'явився напис:

«НЕ ЧИТАЙТЕ ВГОЛОС.»

Нокс нервово засміявся.

- Ну звісно. Саме це ми й зробимо.

- Нокс, не треба, - сказала Ліра.

Але він уже перегортав сторінку.

На ній уже щось було.

Чорні символи вкривали весь пожовклий папір, переплітаючись у дивний знак. Посередині сторінки

стояв малюнок істоти з рогатою тінню, в навколо неї - незрозумілі написи.

- Це що... сатанинська символіка?-

прошепотів Нокс.

Ніхто не відповів.

Під малюнком було написано лише одне речення:

«НЕ НАЗИВАЙ ЙОГО ІМЕНІ - ВІН ПОЧУЄ.»

Ліра відступила від книги.

- Закрий її.

Але сторінка сама перегорнулася.

На наступній уже не було жодних символів.

Там були їхні імена.

І напроти кожного стояла одна й та сама дата.

Сьогодні.

Подобається

#970 в Фентезі
#111 в Темне фентезі

Відредаговано: 04.10.2026